Бiблiотека  Хотiвського академічного ліцею
імені Левка Лук'яненка
  

Адреса: 08171, Київська обл, Обухівський р-н,
с. Хотів, пл.Паширова,1                       
E-mail:  bibl-hotivnvk@ukr.net                              





Меню сайту

Категорії розділу

Оголошення [22]
Знаменні дати [121]
Масова робота [15]
Всеукраїнський місячник бібліотек [9]
Тиждень дитячого читання [1]
Акції [1]
Виставки [38]
Проекти [6]
Віртуальні подорожі [2]
Замовлення підручників [4]
Вчителям [26]

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Кіт і лев
Болгарська народна казка

 

      Один кіт так набрид своєму господареві, що той той узяв і завіз його в ліс, та там і покинув. Там його натрапив лев і коли роздивився добренько, то й запитав:

 – Ти виглядаєш неначе нашого роду, але чому ж такий ти малий?

– О, там, у кого я жив, то якби ти був на моєму місці, то не виріс би й таким, як я! – відповів кіт.

– А хто ж вони такі? Як вони називаються? Чи вони дужі? Якщо можеш, знайди мені кілька з них, хочу переконатися, чи вони справді сильніщі за мене – каже лев.

Тоді кіт і розповів про людей левові, що вони ходять на двох ногах, мають руки і ними все роблять, називаються людьми, і не тільки силою, а й розумом та хитрістю перемагають найсильніщих тварин світу.

– Якщо бажаєш, пішли зі мною, знайдемо когось з них і ви зможете помірятися силою, – сказав кіт левові.

Лев побіг за котом і тільки но сягнули узлісся побачили одного чоловіка, який рубав дрова.

– Ось! Це один з тих, про кого ми говорили, – сказав кіт.

Тоді лев підійшов до людини і привіташись “добридень” та “бувайте здорові” запропонував чоловікові:

– Приятелю, а нумо давай поборемося з тобою!

Чоловік, коли побачив лева і почув від ньоого таке, перелякався, але як істота мисляча, трохи поміркувавши, сказав сам собі:

– Мужність та зухвалість! Якщо загину, то загину як легінь, а не як боягуз!

Тоді він левові і каже:

– Згода, приятелю! Будемо з тобою боротися, але я прийшов сюди одягнутий до лісорубної справи, тож маєш трохи почекати, доки я піду і переодягнуся в строї, у яких я завжди борюся.

– Добре, я почекаю! – погодився лев і сів собі чекати під великим деревом.

Тоді чоловік набрався ще більшої зухвалості і каже:

– Щоб я марно не ходив в село і назад, а ти за цей час можеш втекти, то краще давай я тебе прив”жу мотузком до дерева, бо якщо ти втечеш, то з ким боротимуся?

Лев пристав на цю пропозицію і чоловік добре прив”язав його до дерева. Потім вирубав гарного прута з ліщини і каже:

– Нумо розповім тобі зараз, як я вмію боротися!

Та як почав пиріщити прутом лева по спині аж доки той не роздер мотузки та не кинувся тікати та так, що опинився аж на іншому кінці лісу! Біг за левом і кіт. Зупинилися вони аж на іншому краю лісу. Тоді лев і каже котові:

– Дійсно, люди дуже погані створіння! І як би то я був на твому місті, то не зміг би так жити та й не виріс би навіть і таким, як ти! А зараз тікаймо звідси в інший ліс, тому що не хочу більше тут жити через цих недобрих людей.

Пошук

Завітайте до нашої бібліотеки!
Ми знаходимося тут:



Архів записів
Форма входу


Copyright MyCorp © 2024