|  Ганс (Ханс) Крістіан Андерсен (1805-1875)
Ганс Крістіан Андерсен - датський письменник і поет, автор всесвітньо відомих казок для дітей і дорослих: «Гидке Каченя», «Нове плаття короля», «Тінь», «Принцеса на горошині».
Ганс-Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 р. в Оденсе на датському острові Фюн. Батько Андерсена був бідним башмачник, мати Ганна Марі Андерсдаттер була прачкою з бідної сім'ї, їй доводилося в дитинстві просити подаяння, вона була похована на кладовищі для бідних. У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, оскільки в ранній біографії Андерсен писав, що в дитинстві грав з принцом Фрітсом, згодом - королем Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчиськ - тільки принц. Дружба Андерсена з принцом Фрітсом, згідно фантазії Андерсена, продовжувалася і в дорослому віці, до самої смерті останнього. Після смерті Фрітса, за винятком родичів, один лише Андерсен був допущений до труни покійного. Причиною цієї фантазії з'явилися розповіді батька хлопчика, що він родич короля. З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріянню і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликали сміх і глузування дітей. У 1816 р. батько Андерсена помер, і хлопчикові довелося працювати заради прожитку. Він був підмайстром спершу у ткача, потім у кравця. Потім Андерсен працював на сигаретної фабриці. У ранньому дитинстві Ханс Крістіан був замкнутою дитиною з великими блакитними очима, який сидів у кутку і грав в свою улюблену гру - ляльковий театр. Це єдине своє заняття він зберіг і в юності.
У віці 14 років Андерсен поїхав в Копенгаген, мати відпустила його, так як сподівалася, що він побуде там трохи і повернеться. Коли вона запитала причину, по якій він їде, залишаючи її і будинок, юний Андерсен негайно відповів: «Щоб стати знаменитим!» Він поїхав з метою влаштуватися на роботу в театр, мотивуючи це своєю любов'ю до всього того, що з ним пов'язано. Він отримав гроші за рекомендаційного листа полковника, в сім'ї якого він влаштовував у дитинстві свої спектаклі. Протягом року життя в Копенгагені він намагався потрапити в театр. Спершу він прийшов додому до відомої співачки і, від хвилювання заливаючись сльозами, просив її влаштувати його в театр. Вона, щоб тільки відв'язатися від настирливого дивного довготелесого підлітка, обіцяла все влаштувати, але, звичайно, не виконала своєї обіцянки. Набагато пізніше вона скаже Андерсену, що просто прийняла тоді його за божевільного.
Ханс Крістіан був довгов'язим підлітком з видовженими і тонкими кінцівками, шиєю і таким же довгим носом, він був квінтесенцією гидким каченям. Але завдяки його приємному голосу і його прохань, а також з жалю, Ганс Крістіан, незважаючи на неефектно зовнішність, був прийнятий в Королівський театр, де грав другорядні ролі. Його все менше і менше задіяли, а потім почалася вікова ломка голосу, і він був звільнений. Андерсен тим часом склав п'єсу в 5-ти актах і написав листа королю, переконавши дати гроші на її видання. В цю книгу входили також вірші. Ханс Христіан подбав про рекламу і дав анонс у газеті. Книга була надрукована, але ніхто її не купував, вона пішла на обгортку. Він не втрачав надії і поніс свою книгу в театр, щоб за п'єсою був поставлений спектакль. Йому було відмовлено з формулюванням «зважаючи на повну відсутність досвіду у автора». Але йому запропонували вчитися через доброго до нього відношення, бачачи його бажання.
Поспівчувати бідному і чутливого хлопчика люди клопотали перед королем Данії Фредеріком VI, який дозволив вчитися в школі в містечку Слагелсе, а потім в іншій школі в Ельсінорі за рахунок скарбниці. Це означало, що більше не потрібно буде думати про шматок хліба, про те, як прожити далі. Учні в школі були на 6 років молодше Андерсена. Він згодом згадував про роки навчання в школі як про найпохмурішою порі свого життя, через те що він піддавався суворій критиці ректора навчального закладу і болісно переживав з цього приводу до кінця своїх днів - він бачив ректора в кошмарних снах. У 1827 році Андерсен завершив навчання. До кінця життя він робив на листі безліч граматичних помилок - Андерсен так і не здолав грамоти.
У 1872 році Андерсен впав з ліжка, сильно побився і більше вже не оговтався від травм, хоча прожив ще три роки. Він помер 4 серпня 1875 і похований на кладовищі Ассістенс («Assistens») в Копенгагені.
| |
