|
Дві рибки
Болгарська народна казка
Одного ясного дня дві рибки плавали собі весело у вирві, розмовляли, згадуючи часи золотої молодості. Зустріла їх стара мудра риба і нагадала, щоб не випливали по за межі вирви, на мілину, бо там рибалка сіткою ловить рибу.
Рибки зупинилися, поміркували трохи, але потім, підбадривши одна одну, продовжили плавання. Раптом вони полетіли і навіть не зчулися, як опинилися з багатьма іншими рибами заплутаними в сітці і витягнутими на беріг.
Потім їх склали до торби, в якій і занесли всю рибу до рибалки додому. Там їх незабаром поклали на грати, під якими було розкладене багаття.
Під гратами вогонь був живим, рибки пеклися і відчували великі страждання.
– Ти дурна, ти мене обдурила і підбила випливсти з вирви, щоб потрапити в сіті. Тепер я зрозуміла, що ти змовилася з рибалкою, ти навмисне мене виманила, за це, я бачу, під тобою жаринки рідко розкидані і вже загасають – так казала одна рибка, яка вважала себе більш нащасною за іншу.
– Мовчи, зраднице! Це тобі тільки так здається. Це під тобою жаринки не тільки рідко лежать, а вже й зовсім позагасали. Ти скаржишся, що тобі пече, а тебе ніхто навіть не зачіпає щипцями, мабуть ти змовилася, що тебе пустять знову до вирви – відповідала друга, яка була не менш нещасною за першу.
Так дві рибки докоряли одна одній, кидались образами і взаємно дорікали за зраду, доки обидві не спеклися на гратах.
| |