Гора смішлива, справедлива
В'єтнамська народна казка
Жили одного разу два брати. Коли батько їх помер, молодший брат пішов його ховати, а старший залишився удома. Він зібрав все, що було в будинку і заховав.
Повернувся молодший брат, озирнувся і бачить – нічого в будинку не немає.
Запитав він:
- Скажи мені, старший брат, куди дівалося все наше добро?
Але старший брат відповів:
- Я і сам не знаю, де наше добро.
І молодший брат нічого йому на це не сказав.
Тоді старший брат осмілів і говорить:
- Тепер у нас немає ні батька, ні матері. Вони нам залишили свій будинок. Але я – людина одружена, а ти ще молодий, у тебе дружини немає. Тому ти повинен піти з будинку.
Ось що сказав старший брат молодшому. Він забрав собі будинок, все добро, всі рисові поля і всіх буйволів, а молодшому братові залишив тільки маленьке маїсове поле далеко від села, біля підніжжя великої гори. І ще він йому залишив собаку і стару кішку.
І знову молодший брат нічого не сказав. Тому що молодший повинен шанувати старшого.
Відправився молодший брат до підніжжя великої гори на своє маїсове поле. Була пора сівби, і молодший брат став думати: "Як же я зорю моє поле?" Він довго думав, але нічого придумати не міг.
Тоді він вирішив:
"Окрім старого собаки і старої кішки, немає у мене якої худобини. Доведеться мені на них і орати. Хай хоч вони мені допоможуть!"
Він запріг собаку і кішку в плуг і почав орати своє поле. Він поганяв собаку, і собака голосно гавкав; він поганяв кішку, і кішка голосно нявкала. А плуг – ні з місця!
Побачила велика гора, як молодший брат оре на собаці і кішці, і стало їй так смішно, що вона розреготалася. Широко розкрився кам'яна пащека гори!
І тоді молодший брат побачив в глибині темної печери скарб – купи золота і срібла. Кинувся молодший брат я печеру, узяв жменьку золота і вийшов назовні.
Тут велика гора перестала сміятися і закрила свій кам'яний рот. А молодший брат відв'язав від плуга собаку і кішку і пішов разом з ними в село.
У селі молодший брат скликав майстерних майстрів і побудував міцний, просторий будинок. Він купив двох сильних буйволів і велике рисове поле. Тепер молодший брат ні в чому не мав потреби і був щасливий.
Але коли старший брат дізнався, що молодший зажив щасливо, серце його наповнили заздрість і злість. Він прийшов до молодшого брата і запитав:
- Звідки у тебе стільки добра: і будинок, і буйволи, і рисове поле?
Молодший брат не став таїтись перед старшим.
Розказав йому все як було.
- Чому ж ти не покликав мене, коли знайшов клад? – запитав старший брат.
- Ти живеш дуже далеко, – відповів молодший.- Я б все одно не встиг до тебе добігти.
Тоді старший брат в серцях відняв у молодшого стару собаку і стару кішку і пішов.
І знову молодший брат нічого йому на це не сказав.
Але про себе подумав: "Молодший повинен шанувати старшого це істина. Але і старший повинен бути справедливий до молодшого – це теж істина. Горе тому, хто її забуває?"
Тим часом старший брат покликав свою дружину і разом з нею відправився на маїсове поле, до підніжжя великої гори. За собою вони привели дві пари буйволів, запряжених у вози, щоб вантажити на них золото і срібло. Ці вози вони поставили на полі поряд з горою.
Потім старший брат запріг в плуг собаку і кішку і почав їх поганяти. Він бив собаку – і собака тужливо вищав; він бив кішку – і кішка тужливо нявкала. А плуг – ні з місця.
Побачила гора, як старший брат оре на собаці і кішці, коли поряд стоять дві пари буйволів, і сердито засміялася над дурістю цієї людини. Широко розкрився її кам'яна паща, і золото заблискало в глибині печери.
Забувши про все, старший брат і його дружина кинулися в печеру підбирати золото. Насипають мішок за мішком, і все їм мало!
Тут зовсім розсердилася велика гора, побачивши таку жадність. Гнівно нахмурила вона брови, і щільно стиснула кам'яні губи. Закрилася печера! А жадібний брат і його дружина так і залишилися усередині гори.
На інший ранок прийшов до великої гори молодший брат. Біля її підніжжя він знайшов собаку і кішку, знайшов два вози, запряжені буйволами, а більше – нічого!
І знову молодший брат нічого не сказав. Та і що йому було говорити? І так все сказано.
| 
