|
Новорічний дарунок
Китайська народна казка
Кожна людина зустрічає Новий рік з радістю і надією. Сиділи за новорічною вечерею дідусь і три його доньки. Дівчата піднесли батькові склянку підігрітого вина і він з посмішкою мовив їм: – Немає слів, як я вам вдячний, дітки мої, за ваше піклування і догляд за домівкою, в якій ми мешкаємо. Зараз, як це прийнято, я вам подарую новорічні дарунки. Дарунки мої скромні, але від усього серця; вони нададуть вам можливість показати, на що кожна з вас здібна. Підвівшись з місця, старий відімкнув скриню і дістав звідти три вузлики, в яких було акуратно покладено подарунки. Отримавши дарунки, дівчата поцілували руку батька і вийшли з-за столу. Побажали батькові доброї ночі та пішли до себе. Першою побачила дарунок старша сестра. Рот її перекривився у зневажливій усмішці, коли вона побачила три мідяки. – Під старість наш батько зробився великим скрягою. Лише три мідних монети і подарував мені. Що на них купиш? Як би вони були срібні…– І вона зітхнула. – І мені він подарував лише три мідних монетки. Тільки й вистачить, що на три порції морозива влітку! – виказала середня. – Будь-який дарунок від батька дорогий. А ще дорожчі мудрі слова, які він вимовив, даруючи нам новорічні подарунки! – мовила молодша, підносячи вузлик до серця. Проминуло дванадцять місяців. =
Знову прийшов Новий рік. Цього разу батько подарував донькам пістряві шовкові пояси. Про тогорічні дрібні дарунки не було сказано жодного слова. Батько немов забув про них. Минуло ще два роки. Дівчата підросли. =
Прийшов третій новорічний вечір. Коли усі, живі та здорові, знову зійшлися до святкової вечері, старець випив склянку підігрітого вина і звернувся до доньок: – Скажіть, дітки мої, що ви зробили з подарунками, які я дав вам три роки тому? Старша розсміялася і сказала: – Я, тату, і не згадую про монетки, які я кудись поклала та й більше їх не знайшла. – Нічого не можу згадати про ті мідяки, крім того, що купила на них морозива, яке відразу ж і з'їла,– мовила середня. А молодша сказала от що: – Я дуже тобі вдячна, нене. На ці мідні монетки я купила телицю, яка зараз стоїть у нас в хліві.
Її сестри здивовано перекинулись оком. – Як це можливо купити телицю за три мідяки? – Зараз побачите як,– відповіла молодша.– На ці монетки мені вдалося купити лише жовтороте каченя. Я вигодувала його. Воно підросло і перетворилося на качку. Все літо я носила на базар від неї яйця. Восени я зібрала гроші й купила порося. За рік воно виросло та стало великим-превеликим і гладким. Коли я його продала, отримала стільки грошей, що в змозі була купити телицю. З того року вона підросла, і от маємо. Через рік вона стане дорослою коровою, і кожного дня до сніданку у нас буде молочко та сир. От що я зробила з трьома мідними монетками, які подарували мені на Новий рік. – Жити тобі і бути здоровою довгі роки! – вимовив батько, радісно просльозившись. Обійнявши доньку, він поцілував її у лоба. Для нього це був найдорожчий новорічний дарунок.
| |
