Бiблiотека  Хотiвського академічного ліцею
імені Левка Лук'яненка
  

Адреса: 08171, Київська обл, Обухівський р-н,
с. Хотів, пл.Паширова,1                       
E-mail:  bibl-hotivnvk@ukr.net                              





Меню сайту

Категорії розділу

Оголошення [22]
Знаменні дати [121]
Масова робота [15]
Всеукраїнський місячник бібліотек [9]
Тиждень дитячого читання [1]
Акції [1]
Виставки [38]
Проекти [6]
Віртуальні подорожі [2]
Замовлення підручників [4]
Вчителям [26]

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Поневіряння царевича
Арабська народна казка

Один перський цар, виряджаючи сина в далеку подорож, підшукував йому провідника. Взяти на себе такий обов'язок згоджувалося чимало людей. Але щоб перевірити охочих, цар удався до хитрощів: три комори ущерть засипав сіллю.

У коморах були невеличкі отвори, куди можна було просунути руку. Всяк, хто хотів стати провідником, мав визначити, чим заповнено комори. Чимало людей — і мудреців, і невігласів — сушило собі над цим голову, але ніхто не зміг упоратися із завданням. Нарешті прийшов якийсь негр. Просунувши руку в першу, тоді в другу й третю комори, він без вагань відповів, що всі три приміщення наповнені сіллю.

Цар здивувався і спитав, як же він визначив, що саме знаходиться всередині. Негр відповів:

— Дурневі хочеться знати все-все, а мудрий робить висновки з найменшої дрібниці. Мудрий співставляє різні прикмети й так доходить правильного висновку.

Отож цар остаточно пересвідчився в мудрості негра й доручив йому свого сина на час подорожі.

Якось, мандруючи до міста Сана, двоє подорожан помітили пишний палац. Придивившись до палацу зоддалеки, негр почав переконувати царевича, що наближатися до нього небезпечно. Але царевич, захопившись незвичайною красою палацу, не послухався поради провідника і підійшов до палацу.

Побачив він перед собою троє запечатаних дверей. Зірвавши печатку з перших дверей, опинився у великій залі. Тут сиділа на троні жінка надзвичайної краси. На голові у красуні сяяла царська корона. По праву руч біля неї сидів старий мудрець зі згортком паперу в руці. По ліву руч — жінка з суворим обличчям.

Відчинив царевич другі двері. Перед його очима — бурхливий вир. Напівсліпі істоти тягнуть одна одну на дно, дехто намагається дістатися до рятівного маяка, що виблискує над троном, ще хтось, приваблений міражем, намагається вирватися звідти.

Відчинив царевич і треті двері. Перед ним — темне провалля, звідки ніколи не вибратися. Допитливий юнак хоче переступити поріг, але рука провідника-негра зупиняє його.

— Ти не послухав моєї поради,— мовив негр,— і за те чекає на тебе кара — кара за надмірну цікавість. Але передусім ти мусиш збагнути смисл того, що побачив. Отже, жінка на троні — це божество, що дослухається до порад Мудрості та Справедливості. Вир — це життя, а істоти в нім — люди. Маяк — це порятунок. Провалля — смерть: туди всі заходять, але ніхто звідти не повертається.

Пошук

Завітайте до нашої бібліотеки!
Ми знаходимося тут:



Архів записів
Форма входу


Copyright MyCorp © 2024