|
Страшний дракон скелі Спіндлстон
Англійська народна казка
 Жив колись в замку Бамборо король. У нього була красуня дружина і двоє дітей. Сина звали Чайлд-уїнд, а дочку Маргарет. І ось Чайлд-уїнд відправився шукати щастя, а незабаром після його відходу померла королева-мати. Король довго і гірко плакав по ній, але одного разу під час полювання зустрів прекрасну леді і так полюбив її, що вирішив на ній одружуватися. І він послав додому звістку, що скоро привезе в замок Бамборо нову королеву.
Принцеса Маргарет не рада була дізнатися, що хтось займе місце її матері. Але вона не ремствувала і за наказом батька вийшла в день його приїзду до мурів замку, щоб зустріти мачуху і віддати їй всі ключі. Незабаром показався весільний потяг. Нова королева підійшла до принцеси Маргарет, а та низько поклонилася їй і протягнула ключі від замку Зашарівшись і опустивши очі поділу, принцеса сказала:
- Ласкаво просимо, дорогий батько, у ваші чертоги і покої! Ласкаво просимо. Все, що тут є, – все ваше! – І вона знову протягнула ключі королеві.
Один лицар з свити нової королеви вигукнув в захопленні:
Красивіше цієї північної принцеси немає нікого на світі!
Тут нова королева спалахнула і голосно промовила:
- Не погано б вам додати: “окрім нової королеви!” Потім пробурмотіла впівголосу:
- Скоро зникне її краса. У ту ж ніч королева – а вона була знаменита чаклунка – прокралася в підземеллі і почала чаклувати.
Тричі три рази вимовила вона заклинання, дев’ять по дев’ять разів створила чарівний знак і зачарувала принцесу Маргарет. Ось її заклинання:
Ти станеш відтепер жахливим драконом
І не врятуєшся, – так повелію я!
І якщо твої брат, королівський син
Тобі не подарує три поцілунки
Навіки залишишся страшним драконом
І не врятуєшся, – так повелію я!
Так леді Маргарет лягла спати прекрасною дівчиною, а прокинулася страшним драконом. Вранці служниці увійшли, щоб одягнути її, і побачили на ліжку огидне чудовисько, що згорнулося кільцем Дракон витягнувся і поповз до них назустріч, але вони з криком втекли геть.
А чудовисько звивалося і повзло, повзло і звивалося, поки не дісталося до скелі Спіндлстон Воно обвилося навколо скелі і лежало там, гріючи на сонці свою жахливу морду.
Незабаром всі навколишні жителі мимоволі дізналися про страшного дракона скелі Спіндлстон, – адже голод примушував дракона виповзати з печери і пожирати все, що попадалося йому на шляху.
І ось люди відправилися, нарешті, до могутнього чарівника і запитали його, що їм робити Чарівник порадився з своїм помічником, заглянув в чарівні книги і оголосив:
- Страшний дракон – це принцеса Маргарет! Дракона терзає голод – ось він і пожирає все на своєму шляху. Відберіть для нього сім корів і щодня на заході носите до скелі Спіндлстон все молоко від них, – все до краплі віддавайте! – і він вас більше не чіпатиме. Якщо ж ви хочете, щоб страшний дракон знову перетворився на принцесу Маргарет, а королева, що зачарувала її, понесла покарання по заслугах, викличте із-за моря брата принцеси – Чайлд-уїнда.
Так і зробили. Драконові носили молоко від семи корів, і він більше нікого не чіпав.
Коли до Чайлд-уїнда дійшли вісти про гірку долю сестри, він урочисто присягнувся звільнити її, а жорстокій мачусі помститися, і тридцять три лицарі Чайлд-уїнда присягнулися разом з ним.
Взялися вони за роботу і побудували довгий корабель, а кіль його зробили з горобинового дерева. Коли ж все було готово, вони узялися за весла і поплили прямо до замку Бамборо.
Не встигли вони углядіти кутову башту замку, як королева-мачуха дізналася за допомогою чаклунства, що проти неї щось замишляють. Скликала всіх своїх наближених бісів і сказала:
- Чайлд-уїнд пливе по морю. Тож хай не дістанеться до суші! Підніміть бурю або розбийте його корабель!
Робіть що хочте, тільки перешкодьте йому висадитися на берег!
І біси поспішили назустріч Чайлд-уїнду. Але як побачили вони, що кіль у корабля горобиновий, – відступили, безсилі, бо горобинове дерево то найперший оберіг від нечисті.. Ось повернулися вони до королеви-чаклунки і визнали своє беззсилля.
На те королева зібрала своє військо і воїнам битися з Чайлд-уїндом, якщо він висадиться поблизу замку, а страшного дракона примусила стерегти вхід в гавань.
Коли корабель Чайлд-уїнда показався вдалині, дракон кинувся в морі, обвився навколо корабля і відкинув його від берега.
Тричі наказував Чайлд-уїнд своїм людям гребти сильніше і не падати духом, але кожного разу страшний дракон відгонив корабель від берега.
Тоді Чайлд-уїнд наказав пливти в обхід, а королева-чаклунка вирішила, що він зневірився і поплив геть. Але Чайлд-уїнд огнув мис і спокійно причалив до берега в затоці Балд. Звідти він і його лицарі з голими мечами кинулись на дракона, що заважав їм висадитися на берег.
Але в ту мить, коли Чайлд-уїнд ступив на землю, влада королеви-чаклунки над страшним драконом кінчилася.
Коли ж Чайлд-уїнд наблизився до страшного дракона, той і не спробував його зжерти.
Чайлд-уїнд вже заніс були над драконом свій меч, як раптом із страшної пасти чудовиська почувся голос його сестри Маргарет:
Залиш свій меч і лук тугий
Дракона не страшися!
І тричі до луски моєї
Губами доторкнися.
Чайлд-уїнд так і застиг з мечем в руці. Він не знав, що і думати. А страшний дракон знову промовив:
Залиш свій меч, схились до мене
І тричі поцілуй!
Поквапся бо вже сходить ніч
І чари поруйнуй!
І ось Чайлд-уїнд підійшов до страшного дракона і поцілував його. Але дракон як був, так і залишився драконом. Чайлд-уїнд поцілував його ще раз, але з драконом знову нічого не трапилося. Тоді Чайлд-уїнд поцілував чудовиська утретє. І тут страшний дракон з шипінням і ревом відскочив назад, і перед Чайлд-уїндом з’явилася його сестра Маргарет.
Чайлд-уїнд закутав сестру в свій плащ і поспішив з нею в замок. Підійшов до кутової башти, піднявся в спокої королеви-чаклунки і доторкнувся до неї гілочкою горобини. Не встиг він це зробити, як чаклунка зіщулилася, зморщилася і перетворилася на величезну, потворну жабу з дико витріщеними очима. Жаба заквакала, зашипіла і застрибала зі сходинки на сходинку вниз по сходах.
З цього дня Чайлд-уїнд став правити королівством замість свого батька, і всі вони зажили щасливо.
А біля кутової башти замку Бамборо і в наші часи можна інколи побачити ту мерзенну величезну жабу.
| |
