Екологічна лялькова вистава
«Що Вовчисько наробив»
Дійові особи:
Ведуча, Зайченя, Лисеня, Їжачок, Вовченя (Жаба), Водяник блакитний і чорний.
Ведуча Жили-були собі в звичайнісінькому такому лісі Зайченя – Довгі вушка.
Зайченя Привіт, малята!
Ведуча. Лисенятко - Рудий хвостик.
Лисеня Це я! Привіт!
Ведуча Їжачок – Колючий бочок.
Їжачок. Уф-уф! Привіт, малеча!
Ведуча. І були вони дуже гарними друзями. Навіть пісенька у них була своя.
ПІСНЯ ДРУЗІВ
Знають всі, коли є друг: Дружать сонце і земля ля-ля, ля-ля
Все світлішає навкруг, Дружать луки і поля ля-ля, ля-ля
Якщо сам не підведеш, Дружать діти на Землі
Друзів більше ти знайдеш. І великі, і малі.
Разом ходим на гурток
Поспішаєм на каток
Нам незгоди не страшні
З другом весело мені.
Ведуча. А ще в лісі жив Вовчок-Сірячок.
Та де ж це він? Вовчок-Сірячок! Аго-ов! Де ти?
Звірята. Вовчок Сірячок!
Їжачок. Уф-уф! Не йде! Мабуть знову якусь підлість задумав. Зовсім він не вміє дружити.
Лисеня. Так-так. То за хвоста мене смикне.
Зайченя. То за вушко мене щипне.
Їжачок. Уф-уф! А минулого разу мені на колючки ось скільки павутиння начепив, я ледве виплутався. Б-р-р-р!
Лисеня. Та нічого, прийде час цього бешкетника, ми його провчимо. А поки давайте гратися!
Зайченя і Їжачок. Давайте, в піжмурки!
Їжачок. Чур, я жмуритися, а ви ховайтеся!
Я жмурюся, я жмурюся, ні на кого не дивлюся.
Порахую до п’яти і шукати буду йти.
Один, два, три…
Вовченя. О! Привіт усім! Тс-с-с! От дурна малеча. У піжмурки грається. А мене не запросили. Я їм зараз покажу, як без мене розважатися, надовго запам’ятають! Ха-ха-ха! (ховається за кущ)
Їжачок. ….-3-4-5 - я іду шукать. Де ж це ви всі поховалися? Може за деревом? Чи за квіткою? Діти, ви не бачили, куди заховалися Зайчик і Лисеня?
Діти. Ні. (ворушиться кущик)
Їжачок. А! Ось кущик заворушився, мабуть там хтось є. Зараз я його знайду.
Вовченя. Р-р-р! Зараз тебе з’їм і голочок не залишу! Р-р-р!
Їжачок. Ой-ой-ой! Це ж страшнючий Лев. Допоможіть!
Вовченя. Ха-ха-ха! От дурненький Їжачисько, так біг, що аж п’ятки миготіли, трохи колючок не розгубив. Який же я молодець, що налякав Їжачка. А сміху, а сміху, аж живіт болить. Діти, сподобався вам мій жарт? (Ні!). Ух, які ви, нічого в жартах не розумієте. Піду я від вас, може ще щось вигадаю.
Лисеня. Що тут сталося?
Зайченя. Ой-ой-ой! Я боюся, Їжачок так голосно кричав, мабуть з ним щось сталося страшне.
Лисеня. Не бійся, Зайчику, ми ж Їжачку друзі і повинні прийти йому на допомогу. Давай все гарно розглянемо навколо і розберемося. А-а-а! Все зрозумів! Це витівки Вовчиська. Діти, що тут сталося?
Зайченя. А де ж подівся Вовчисько?
Лисеня. А де ж наш друг Їжачок? Зрозуміло. Зайчику, залишайся тут і пильнуй маску, а я піду знайду Їжачка і приведу його сюди.
Зайченя. От-т-такої! Залишив мене самого. А раптом прийде Вовчисько і мене налякає? Краще сховаюся за цю страшенну маску, тоді він мене не помітить.
Вовченя. У-у-у! Порозбігалися! Мабуть мене злякалися! А ще друзі називаються. Хе-хе! Я їм покажу «друзів». Я їх один з одним пересварю. Накидаю тут сміття, різних банок, паперу, скла. Прийдуть вони гратися і почнуть падати, гулі набивати, лаяти один одного, так і посваряться. Ха-ха! А то друзі, друзі!
(накидає сміття, виходить. З’являються Лисеня і Їжачок, співають)
Зайченя. Стійте! Не рухайтеся! Тут небезпечно! (спотикається об банку і падає). Ой-ой! Тут Вовчисько розкидав багато сміття. Об нього можна спіткнутися і боляче вдаритися. Як я-а-а!
Лисеня. Зараз ми до тебе дійдемо.
Їжачок. Уф-уф! Яка у тебе величезна гуля виросла, наче ніс у носорога. Та нічого страшного. Зараз ми її вилікуємо. Прикладемо листочок подорожника, і гуля швидко зійде.
Лисеня. Молодець, Зайчику, ти дуже сміливо вчинив, не пожалів себе і попередив нас про небезпеку. Ти справжній друг!
Зайченя. І ви мої друзі!
Їжачок. Уф-уф! Скільки бруду залишив Вовчисько. Хіба ж він не знає, що смітити в лісі не можна, бо тут живе багато звірят, і вони можуть постраждати від цього сміття, як наш Зайчик. Ай-ай-ай!
Лисеня. Що ж нам робити з Вовчиськом та його нахабними витівками?
Зайченя. Може його якось налякати?
Їжачок. А може боки нам’яти. Уф-уф!
Лисеня. Ні-ні. Так не піде. Ми його перехитруємо!
Зайченя і Їжачок. Як?
Лисеня. Ось так! (перешіптуються)
Разом. Чудово!
Лисеня. Але спочатку треба все сміття зібрати ось в цей мішок.
Пісня чистоти
Щоб було усюди чисто, треба нам прибрати,
Все сміття і весь непотріб у мішок зібрати.
Все сміття і весь непотріб у мішок зібрати.
Ось так, ось так, у мішок зібрати.
Вовченя. Що вони тут про мене говорили? Щось я нічого не дібрав. Лист для Вовка!! Ого! Мені лист! Я ніколи ні від кого не отримував листів. Як цікаво! (читає )
«Вовче, друже, ти найсміливіший і найсильніший в лісі, тому тільки тобі ми можемо передати під охорону свій скарб, що знаходиться у величезному мішку на березі Блакитного озера. Знайди мішок, відкрий його і все зрозумієш. Твої друзі».
Ого-го! Цілий мішок скарбів! Оце добре. От знайду його і стану багатим-пребагатим. Хай усі заздрять! Ну все, не буду гаяти часу, іду на пошуки скарбів.
Зайченя. Ха-ха-ха! Повірив Вовчисько! Повірив!
Лисеня. Це ж ми йому листа написали про скарб.
Їжачок. Уф-уф! І мішок зі скарбом ми зібрали і до озера віднесли. А в мішку…
Лисеня і Зайченя. Тс-с-с! Ха-ха-ха!
Лисеня. Провчимо ми Сірого. Хай знає, що менших ображати негарно, і в лісі смітити не можна.
Зайченя. Хай Вовчисько пошукає.
Їжачок. Хай по лісу поблукає.
Лисеня. А коли мішок відкриє, все нарешті зрозуміє.
Ведуча. Що ж там вигадали наші звірята, щоб провчити Вовчиська. Побачимо далі. А в глибині лісу справді було Блакитне озеро з чистою прозорою водою. А хазяйнує в цьому озері дуже поважний Водяник Буль-Буль. Ось вже чую його пісеньку.
Пісня Водяника
Живу собі на світі Я Буль-Буль хазяйновитий,
Я – Водяник Буль-Буль. Дуже-дуже діловитий.
Водичка чиста в мене По озерах походжаю,
В озеречку, буль-буль. Володіння оглядаю.
По озерах походжаю
Бо водичку полюбляю. Ось так!
Водяник. Привіт, малята! Я господар цього Блакитного озера. Я роблю так, щоб у ньому завжди була чиста водичка, а для цього прочищаю джерела, дивлюся, щоб на березі ніхто не залишав бруду і сміття, не шумів, не лякав мешканців озера. Діти, а ви знаєте, як треба поводити себе біля озер та річок?
Діти. Так!
Водяник. Чи можна смітити на березі? (Ні.)
А кидати у воду банки, папірці? (Ні.)
А шуміти та заходити у воду без дозволу дорослих? (Ні.)
Бачу, ви дуже виховані діти. Тому дозволяю залишитися вам біля мого озера. А сам піду огляну свої володіння.
Вовченя. О! А ось і озеро. Десь тут має бути мішок зі скарбом. Треба пошукати. Тут нема. І тут теж нема. Гляну ось за цим кущем. А ось він мій дорогенький, ось він сій золотенький! Тепер я найбагатший вовк у лісі. Оце класно!
Пісня Вовка
Я Вовчок сірячок Куплю собі я хатину
Сірячок і хитрячок. І таку круту машину
Я знайшов великий скарб А звірята в лісі всі
І багатим дуже став. Будуть заздрити мені.
Вовченя. Цікаво, що ж за скарби в цьому мішку? Треба його розв’язати і подивитися. Ой-ой-ой! Лев! Він же мене з’їсть. Пане Лев, не їжте мене, я ж не смачний. Я для вас зроблю все, що захочете… Пане Лев, ви мене чуєте? Не відповідає, може заснув? (підходить ближче) Ха! Та це ж не Лев, це моя маска-страшилка! Ха-ха! Оце так, свого жарту злякався! А хто ж це її поклав у мішок зі скарбами? Га? А де ж скарби? (зазирає у мішок) Що? Оце скарб? Та це ж сміття,яке я по лісу розкидав, щоб зві… А!!! Здогадався. Це оті маленькі негідники наді мною насміхатися надумали. Наді мною? Над Вовком? Не дозволю! Не дозволю!!!
Водяник. Хто це тут галасує на березі мого тихого озера? Негайно припини!
Вовченя. Що? Припинити? А ти хто такий, щоб мені вказувати? Га?
Водяник. Я – Водяник Буль-Буль – хазяїн озера, я вимагаю негайно припинити галас.
Вовченя. А я Вовк – хазяїн лісу. Хочу галасую, хочу сміття розкидаю, хочу воду в озері каламучу. Мені все можна, бо я сердитий. (розкидає сміття)
Водяник. Що ти робиш? Негайно припини! Ти ж забрудниш усю воду.
Вовченя. Ну то й що?
Водяник. Звірята не зможуть її пити.
Вовченя. От і добре, щоб знали, як наді мною, над Вовком насміхатися. Ось вам цілий мішок сміття.(висипає сміття в озеро, Водяник із блакитного перетворюється на чорного)
Водяник. Що ти наробив, капосний Вовчисько? Все навколо забруднив, навіть я став брудним і чорним.
Вовченя. Ха-ха-ха! Так тобі і треба, тепер ти не Водяник, а звичайнісінький смітник. Ха-ха!
Водяник. Коли так, то начувайся! Я Водяник – чаклун і не дозволю тобі робити такі неподобства, перетворю тебе на жабу і ти більше нікому не будеш заважати.
Вовченя. (сміється)
Водяник. Буль - буль вода варись.
Вовк на жабу обернись!
Жаба. Ква-ква!
Водяник. От тобі і ква-ква! Тепер ти житимеш тут, в брудному озері, яке сам засмітив. А я подивлюся, чи сподобається тобі.
Жаба. Ква-ква! Що це зі мною, невже я і справді став жабою? (дивиться у воду) Так і є. Що ж я наробив? А яка брудна в озері вода! Фу! Як вона негарно пахне! Її неможливо пити! Ква-ква! Навіщо ж я накидав стільки сміття, цього ж і справді не можна було робити. Тепер у озері неможливо жити! А як же я? Я ж загину? Що ж робити, хто мені допоможе? Може звірята пробачать мене і виручать з біди? Друзі, допоможіть! Ква-ква! Друзі, допоможіть!
Лисеня. Хто нас кликав на допомогу?
Зайченя. Щось нікого немає окрім цієї жаби та купи сміття. А яка брудна вода в нашому озері. Що тут сталося? Хто це зробив?
Діти. Вовк.
Їжачок. А де є ж він сам? Уф-уф!
Жаба. Я ось тут! Мене Водяник Буль-Буль на жабу перетворив, щоб я більше нікому не заважав. Ква-ква! Я вже зрозумів, що негарно вчинив, і більше так не буду. Вибачте мені, будь-ласка! Друзі, я навчуся дружити. Буду вам допомагати, буду вас захищати! Ква-ква! Допоможіть мені знову стати Вовком.
Зайченя. Здається мені. Що він говорить правду. Вовчик і справді все зрозумів.
Їжачок. Уф-уф! Ми не можемо залишити його в біді.
Лисеня. Вовчисько сам себе провчив і нарешті все зрозумів. Будемо його визволяти – кликати Водяника Буль-Буля.
Разом. Буль-Буль, де ти є? Буль-Буль, де ти є?
Водяник. Ось я, чого репетуєте? Я сьогодні ні з ким не хочу розмовляти. Бо я дуже сердитий, і взагалі у мене багато справ. Треба озеро очищати.
Лисеня. Водянику, голубчику, ми все знаємо і тобі допоможемо, тільки перетвори жабку знову на Вовка.
Водяник. На Вовка? Нізащо! Він стільки лиха наробив, ще й мене образив.
Жаба. Ква-ква! Вибач мені, будь ласка. Я все-все зрозумів і більше так не буду.
Водяник. Не будеш? Ха-ха, щось мені не дуже віриться! От як допоможеш очистити озеро від бруду, тоді повірю і перетворю тебе знову на Вовка.
Жаба. Звичайно, допоможу!
Звірята. І ми допоможемо!
Водяник.Добре, ми сміття будемо з озера діставати.
Зайченя. А ми – у мішок складати.
Їжачок. А я сміття на своїх колючках буду відносити.
Лисеня. Разом ми швидко впораємося!
Звучить "Пісня чистоти"
Водяник. От і все.Молодці! Швидко впоралися! Водичка в моєму озері знову стала чистою і прозорою. Ну що ж, Вовчику, бачу ти і справді все зрозумів і виправився. Час тобі знову ставати Вовком.
Буль - буль, водичка чиста,
Хай все стане на своє місце.
(Жаба зникає і з’являється Вовк)
Разом. Ура!!!
Ведуча. Як добре, коли все добре закінчується. Вовченя знову стало самим собою, навчилося дружити і стало разом з друзями захищати ліс від біди. Озеро завжди залишалося чистим, а дружба стала ще міцнішою. Так, друзі?
Звірята. Так! До побачення, малята!
Звучить "Пісня друзів"
| 
