Загадковий Яшка
П’єса
(За книгою В.Нестайка «Дивовижні пригоди в лісовій школі»)
Дійові особи:
Ведуча, Ведмідь, Кося Вухань, Колько Колючка, Яшка, Баба Морозиха, Дід Мороз, Снігуронька, Дюдя, пан Крижан
ЯВА 1
Ведуча. У казковому лісі на Великій Галявині відкрилася лісова музична школа з ведмежою мовою викладання. Учні вивчали дуже важливі предмети: математику, лісознавство, лісову історію, лісову географію, фізкультуру, співи та сольфеджіо. Вчилися в школі зайчик Кося Вухань, їжачок Колько Колючка, ведмежа Михайлик Ведмеденко, вовченя Вовчик Вовченко, лисеня Рудик Лисовенко та інші звірятка. Директором школи був Бурмило Михайлович Ведмідь.
Ведмідь Ось і закінчилось літо, а з ним і навчальний рік. Багато хто з вас отримав похвальні листи за відмінне навчання. Ми всі вас вітаємо. Молодці!!! А тепер ми змушені розпрощатися з вами аж до весни,адже,як ви знаєте,багато звірів на зиму залягає у зимову сплячку. А які можуть бути уроки,коли половина учнів сплять? Тому я урочисто оголошую про початок великих зимових канікул!!!
Всі УРА-А-А!!!
(Отож – надійшла осінь. Почалися канікули. Велика Галявина спорожніла.
Зайчик Кося Вухань та їжачок Колько Колючка сиділи на пеньку й зітхали.)
Кося Вухань Так це ми до весни вже й не побачимося?
Колько Колючка Не побачимося! (зітхнув.)
Кося Вухань (скривився) І хто придумав оту зимову сплячку,хай їй грець!
Колько Колючка (знизав плечима) Хіба я знаю?
Кося Вухань І аби ж то сплячка була у Вовчика Вовченка або Рудика Лисовенка, а не в тебе, (знову зітхнув)
(І тут раптом щось затріщало і на них густо посипалось осіннє листя).
Колько Колючка Ой! Хто це? (стрепенувся,обтрушуючись).
Яшка Це я ! Це я! Це витівка моя! (почулося з-за дуба веселе й задерикувате).
Кося Вухань. О! Знову він! Яшка! От бачиш! Ти собі спатимеш, а я…а мені той Яшка…таке влаштує!..І Вовчик Вовченко знову чіплятиметься, за вуха кусатиме. Так він хоч твоїх колючок боявся, а тепер…
Колько Колючка Думаєш,мені хочеться залягати в сплячку? Думаєш так цікаво? (зітхнув). Ти тут Новий рік зустрічатимеш, на лижах, на ковзанах, на санчатах кататимешся, а я…Я ж ніколи в житті ще зими не бачив, снігу, ковзанки. Ніколи! Уявляєш? Не кажучи вже про Діда Мороза, Снігуроньку, про новорічну ялинку.
Кося Вухань Бідолаха! (співчутливо похитав головою)
Колько Колючка Слухай! А давай ти мене збудиш перед Новим роком! Га!
Кося Вухань (розгублено) А…а можна?
Колько Колючка Не можна, звичайно. Та хіба роблять тільки те, що можна? Тоді б у житті не було нічого цікавого. Бо можна лише те, що нецікаво. А те, що цікаво, не можна. Як правило. Ти знаєш.
Кося Вухань Та знаю, (Кося на мить задумався,потім почухав лапою потилицю). Збудити тебе я, звичайно, можу. Але…Ти ж замерзнеш. У тебе ж зимової шубки нема. А твої голочки не гріють. Замерзнеш ти.
Колько Колючка (бадьоро) Нічого! Не замерзну! Я на голочки опалого листя понастромлюю. Така шубка вийде, що ого-го!
Кося Вухань Це ідея! Молодець! Варить у тебе макітра.
Колько Колючка Так збудиш?
Кося Вухань Авжеж!
Колько Колючка Не забудеш?
Кося Вухань Не хвилюйся!
(З-під великої купи опалого листя край галявини почувся голос Колькової мами)
Мама Колько! Спати! Чуєш? Швиденько!
Колько Колючка (зітхаючи) О! кличуть.
Кося Вухань Ну, біжи! Прощавай! Тобто - до побачення! Новорічного!
Колько Колючка До побачення! (Колько побіг до свого барлогу)
Кося Вухань Побіжу додому. Мама, мабуть вже дошила мені нову білу зимову шубку. Треба приміряти.
Яшка Хе-хе! Гарненька витівочка накльовується на Новий рік. Гарненька! Хе-хе-хе! (за дубом майнуло щось руде і волохате.)
ЯВА 2
Кося Вухань От уже і зима настала. Скоро Новий рік. Ох і снігу в лісі намело… Он які величезні кучугури.
(Іде по лісі Баба Морозиха, лісова зимова двірничка, що за порядком стежить)
Баба Морозиха Щось тут не теє…Носом чую – непорядком пахне. Треба постояти, повартувати.
(завмерла під дубом – наче нежива)
Яшка Не теє,не теє!» Авжеж, не теє. Бо зараз Кося Вухань будитиме Колька Колючку. Як же її спровадити звідси? А то всю витівку зіпсує.
(і зашепотів скоромовкою:)
Тири-дири-нашатири! Двадцять дев’ять на чотири! Вісімнадцять на п’ятнадцять. Сорок вісім на сімнадцять. Тридцять п’ять на …Тьху! Знову збився. Не вийшло. Коли я нарешті навчуся! Ех! (з досадою вдарив себе по лобі і сховався за дуба).
(На велику галявину вискочив Кося Вухань з великим дрючком на плечі і штрикнув дрючком у кучугуру снігу)
Тато їжак Бу-бу-бу!
Кося Вухань Ой! Це тато!
(і знову в кучугуру – штрик!)
Мама їжачиха Бо-бо-бо!
Кося Вухань Ой! Мама! Вибачайте!
(і втретє – штрик! Сніг заворушився і з’явилася голова Колька Колючки. Очі заспані,носик здивовано ворушиться)
Колько Колючка Ой! Що це? Сніг?. Гарно як!
Кося Вухань Здоров, сонько!
Колько Колючка Здоров! Ой, сніг!
Кося Вухань Та сніг же, сніг! Не цукор!
Колько Колючка Пухкий який! І холодний. А то баба снігова? Це ти її зліпив?
Кося Вухань Та ні. Мабуть, хтось з наших. Я навіть і не вгледів, коли вона з’явилася.
Колько Колючка А як сніжки ліпляться?
Кося Вухань А отак! – Кося зліпив сніжку і кинув у Колька.
Колько Колючка Ах ти ж!
(теж зліпив сніжку і кинув у Косю,завелися гратися. І раптом…)
Кося Вухань Ой! Що ж ми наробили? Ми ж сніжками усю твою шубку з опалого листя сніжками збили! Замерзнеш тепер!
Колько Колючка (зацокотів зубами) Ой! Справді!...Х-холодно с-стало!
Кося Вухань Доведеться тобі,мабуть назад лізти у барліг.
Колько Колючка Н-н-ні-ні! Н-нізащо! Я Д-діда М-мороза п-побачити х-хочу. І С-снігуроньку. І новорічну ялинку.
Кося Вухань То що ж робити?
Колько Колючка А т-ти м-мені принеси свою сіру осінню шубку
Кося Вухань О! Правильно! Молодець! Стривай! Я швидко!
(Кося щодуху пострибав додому. Баба Морозиха враз ожила)
Баба Морозиха Х-ху! Що це зі мною було? Задубіла, ворухнутись не могла! Тільки зараз одпустило. (і до Колька) Що ж ти, голубе, правила порушуєш? Га? Чого виліз? Чого самочинно сплячку припинив?
Колько Колючка Ой, х-хто ви? Ви жива?
Баба Морозиха Авжеж! Баба Морозиха я. Двірничка зимова лісова. За порядком у лісі наглядаю. Так чого,питаю,порядок порушуєш? Чого виліз?
Колько Колючка А я… Н-новий рік зустріти х-хочу, Діда Мороза побачити, Снігуроньку…
Баба Морозиха Ну, це я тобі зроблю. Дід мороз – чоловік мій, а Снігуронька – онука.
Колько Колючка Серйозно?
Баба Морозиха Абсолютно. Але зараз мушу тебе затримати,забрати.
Колько Колючка Куди? Почекайте! Зараз Кося принесе мені свою осінню шубку. Бо я д-дуже з-змерз.
Баба Морозиха Ні, голубе, чекати не можу. Інструкція в мене. Порушника негайно мушу забрати, скласти протокол і доповісти начальству. Не можу я чекати. Бо в мене будуть неприємності. Не треба було, голубе, порядок порушувати.
(баба підхопила їжачка і понесла кудись)
Яшка (визирнув з-за дуба) Ух,ти! Здорово! Ну, починається! Закрутилося! Ух! Люблю пригоди. І я туди! Там витівка моя!
(Аж тут, захекавшись, прибіг Кося Вухань зі своєю шубкою. Розгублено роззирається навкруги, друга виглядає)
Кося Вухань Колько! Агов! Де ти?
(Ніхто йому не відповів і Колько зник)
ЯВА 3
(В обісті Діда Мороза та Баби Морозихи стояли Дід Мороз та Снігуронька і пакували подарунки).
Дід Мороз Оце Васі, найпершому в класі. А оце Олі, найсумліннішій в школі! – приказував Дід Мороз, кладучи подарунки в мішок. – Це Марині, гарній господині! А це Юлі, охайній чистолі! (Снігуронька зітхнула) Ти чого зітхаєш?
Снігуронька Шкода.
Дід Мороз Кого?
Снігуронька Романа - хулігана шкода, Сергійка - неумійка, Данила - дражнила…Тамару - нечупару…Ви ж їх повикреслювали. Всі одержать новорічні подарунки, а вони…
Дід Мороз Було б раніше дбати, аби щось мати. Мені теж прикро, а що зробиш: як робив, так і заробив. Летимо швиденько. Нас давно чекають – з усіх вікон виглядають…
(здійнялася хмарка і понесла Діда і Снігуроньку а натомість з’явилися Баба Морозиха і Колько Колючка. Морозиха зазирнула в хату:)
Баба Морозиха Нема. Подалися вже
Колько Колючка Хто? – спитав Колько
Баба Морозиха Таж артисти мої – Дід Мороз та Снігуронька. Тільки й знають, що по концертах літають. Тут працюй, хурделицю-заметіль роби, снігу натрушуй, за порядком у лісі стеж… А їм тільки оплески в голові…Морозива хочеш?
Колько Колючка Т-та яке там м-морозиво. З-зуб на зуб не попадає. Мені б чаю!
Баба Морозиха Гарячого не держимо! Гарячого нам не можна.
Колько Колючка Ж-жаль!
Баба Морозиха Ну, погуляй тут, а я піду протокол писати. В хату не запрошую, бо там ще холодніше.
(і Баба Морозиха зникла за дверима)
Колько Колючка Ну от. Що ж тепер буде? Кося з шубою там, а я тут. І мороз пробирає дедалі дужче. Замерзну я!
(раптом ззаду почулося)
Дюдя А ти хто?
Колько Колючка А ти?
Дюдя Я – Дюдя. А ти?
Колько Колючка А я Колько Колючка. Їжачок.
Дюдя Їжачок?! Ніколи не бачила їжачків.
Колько Колючка Бо ми взимку спимо. Зимова сплячка у нас. Ми тут тільки весною, влітку і восени буваємо.
Дюдя А-а… А я, навпаки, влітку тут не буваю. Ми, як починає теплішати, перебираємося у холодні краї – в Арктику, Антарктику.
Колько Колючка А тобі не холодно?
Дюдя Авжеж,холодно! Але мені треба, щоб було холодно. Я ж Дюдя. Сестра Снігуроньки. Тільки Снігуронька артистка, з Дідом Морозом на концертах новорічних виступає. А я Бабі допомагаю – віхолити – завірюшувати, снігом натрушувати, за порядком у лісі стежити. А у вас навесні гарно?
Колько Колючка Ого! Ще й як! Усе цвіте, зеленіє. Тепло, сонячно. Соловейко співає, метелики пурхають.
Дюдя А що таке метелики?
Колько Колючка Ти метеликів ніколи не бачила? О! це диво! Це летючі квіти. Така краса!
Дюдя Я давно мрію побачити все це. Але …Нам у теплі не можна. У теплі ми танемо. А тебе Баба чого сюди привела?
Колько Колючка Бо я порядок порушив. Самочинно із зимової сплячки прокинувся,із барлогу виліз.
Дюдя Нащо?
Колько Колючка На зиму подивитися захотів. На Діда Мороза, на Снігуроньку. Не бачив же ніколи.
Дюдя Ач який! Видумляка! Такий як я. Подобаєшся ти мені. Такий кумедний, симпатичний, з голочками, які не гріють. Їжачок-дивачок. Хіба можна отак на мороз виходити?
Колько Колючка Друг мій, зайчик Кося вухань, побіг шубку свою осінню сіру мені принести. Хвилюється, мабуть, чекає, гасає там по Великій Галявині.
Дюдя (на якусь мить,задумавшись) Ех,і перепаде мені! За те, що й сама порядок порушила. Але - хай! Гайда!
(рішуче махнула рукою)
Колько Колючка Куди?
Дюдя Та ж на Велику Галявину. До твого Косі Вуханя.
Яшка Ану вас! Нащо я тоді сюди тарабанився, як треба назад летіти?
ЯВА 4
(На Велику Галявину вбіг захеканий Кося Вухань)
Кося Вухань Нема! Весь ліс оббігав – нема! І в барліг зазирав. Нема!. Де ж він подівся? Пропаде ж,замерзне без шубки.
(на галявину спустилася біла снігова хмарка,з’явилися Колько і Дюдя)
Кося Вухань Ой! Де ти був? А я вже так хвилювався!
Колько Колючка Баба Морозиха мене забрала. За порушення порядку. А от Дюдя виручила. Швидше давай шубку! І знайомся!
Дюдя (простягла Косі руку) Дюдя!
Кося Вухань Кося! Вухань!
Колько Колючка Це сестра Снігуроньки. Дуже симпатична дівчинка
Кося Вухань (зашарівся) Я бачу. Симпатична.
(В цей час щось руде спустилося з неба і сховалося за дубом)
Дюдя (раптом вигукнула) Ой! Лютий пан Крижан Холодрига йде! Господар Зими. Наш повелитель. Ховайтеся!
Крижан Що тут діється?! Чому справжнього холоду нема? Сам мушу морозити?
Дюдя Бабуся саме щойно з поля. Заметіль здіймала.
Крижан Бачив я ту заметіль. Казна-що. Як кіт надмухав. А ти за порядком як стежиш? Чого сторонні у лісі?
Дюдя Які сторонні?
Крижан А онде там,за кущем
Дюдя Де? Не бачу!
Крижан Дурити мене здумала? Ану вилазьте,барбоси!
Колько Колючка Ми не барбоси.
Крижан А хто ж ви?
Колько Колючка Я їжачок Колько Колючка, а він зайчик Кося Вухань
Крижан А чого він мовчить? Чого ти за нього балакаєш?
Колько Колючка Бо він…скромний.
Крижан А тремтить і зубами цокає теж від скромності? Інтересно!
Колько Колючка А у них, у зайчиків, так заведено.
Крижан Щось ти дуже балакучий! От я вас у холодильник-морозильник посаджу,заморожу,щоб ви мене не дратували.
Дюдя Ой,не садіть їх у морозильник,будь ласка!
Крижан А чого це ти за них заступаєшся?
Дюдя Бо вони …хороші.
Крижан Ха-ха-ха! «Хороші»! які ж вони хороші, коли теплі?! Хорошими у нас бувають тільки холодні. От я їх і зроблю хорошими. Хе-хе-хе! (забубонів скоромовкою) Крига-дрига-холодрига! Вуха-чуха-завірюха! Віхола поїхала! Ж-жух!
(пан Крижан зник разом з Кольком і Косею)
Дюдя (голосячи) Це я,я винна! Було б мені не забирати Колька від Діда й Баби. Вони б його хоч снігом притрусили, не дали б замерзнути. А Крижан, лютий пан заморозить хлопців! Це я винна!
Яшка «Це я,це я» (почулося з-за дуба) Гей, Дюдю! Не реви! Тобі не можна плакати. Бо сльози одразу замерзають – і очі псуються. Осліпнути можеш.
Дюдя Ой! Хто це?
Яшка Це я! Яшка!
Дюдя Ану вийди, покажись!
Яшка Не можу.
Дюдя Чому?
Яшка Бо я не просто Яшка, а загадковий Яшка. Мені неможна показуватися. Але я все бачив і чув. Треба хлопців виручати. Бо з ким я тоді витівки свої видворятиму?!
Дюдя А як виручати,як?!
Яшка Треба твоїх Діда і Бабу підпрягати. Вони дорослі. Вони силу мають,багато знають і можуть. То хай допоможуть…Тільки ти про мене їм не кажи,гаразд? Дорослі мене не бачать і не чують. Тому не повірять,що я єна світі.
Дюдя Не скажу. Хоч і не розумію, хто ти…Ну я помчалась додому, бо не можна гаяти ні хвилини. Як заморозить Косю і Колька, пізно буде.
Яшка Ну, давай! А я до Крижана. Намагатимусь не дати хлопцям замерзнути.(зникли)
ЯВА 5
(Баба саме закінчила писати протокол, почула плач і визирнула з хати)
Баба Морозиха Ти чого? А де той їжачок? Прогавила?
Дюдя Гірше! Їх обох лютий пан Крижан забрав
Баба Морозиха Кого це обох?
Дюдя Колька і його друга зайчика Косю. Вони такі симпатичні. Один з голочками кумедними. Другий з довгими вушками. А тепер лютий Крижан зних дві льодяні бурульки зробить…
Баба Морозиха А Кося звідки там узявся?
Дюдя Ай,Бабо! Хлопців рятувати треба, а вибалакаєте! У-у-у!
Баба Морозиха Не плач, Дюдю! Ти ж знаєш, нам плакати не можна…
Дюдя І нехай очі псуються! Хай я осліпну,раз ви хлопців не рятуєте!
Баба Морозиха А як я їх урятую? Лютий пан Крижан – наш начальник. Не ми йому – він нам наказує.
Дюдя Придумайте щось. Ви ж добра. То у вас робота така сурова, а сама ви добра, я знаю.
Баба Морозиха Що ж я можу придумати? Мене поставлено за порядком стежити, а ти мене змушуєш той порядок порушувати.
(Раптом у небі з’явилася біла хмарка і на обістя спустилися Дід Мороз і Снігуронька)
Снігуронька О! А чого це Дюдя така невесела? (кинулася обніматися)
Дід Мороз Та що тут у вас трапилося?
Баба Морозиха Ой! Біда! Лютий пан Крижан Холодрига забрав зайчика Косю та їжачка Колька на заморожування. А Дюдя засмутилася і плаче.
Дід Мороз Отакої! А звідки їжачок узявся? У них же зимова сплячка!
Баба Морозиха Спеціально прокинувся. Виліз, щоб на тебе, артиста, подивитися, на Снігуроньку, на ялинку новорічну. А вас носить десь. Я б давно уже вас йому показала і назад у барліг поклала.
Дід Мороз Ну,хто ж знав? Шкода бідолайчика їжачка…і зайчика.
Дюдя Не руками розводити треба, а робити щось!
Дід Мороз (почухав потилицю) Що ж тут вдієш?
Баба Морозиха І я кажу. Не ми ним, а він нами керує.
Дюдя Керує! А ви знаєте, Бабо, що він про вас сказав?
Баба Морозиха Ану-ну?
Дюдя Що ваша заметіль – не заметіль, а казна-що, як кіт надмухав.
Баба Морозиха Що-о?! «Як кіт надмухав?» Це про мою прекрасну заметіль, що по всьому полю гуляла?
Снігуронька Стривайте! Здається я придумала! Давайте…(шепочуться)
(пан Крижан у чудовому настрої)
Крижан Я Крижан – лютий пан,
Крижаний ношу жупан.
Я всевладний,все я можу,
Будь-кого я заморожу.
(раптом затнувся і здивовано роззявив рота. У дворі з’явилася дивна процесія з транспарантами: «Свободу Кольку Колючці!», «Свободу Косі Вуханю!», «Захистимо звірячі права!»)
Крижан Це ще що таке?
Дід Мороз Демонстрація-маніфестація…
Баба Морозиха протесту…
Снігуронька проти порушення звірячих прав!
Крижан Та ви що?! Очманіли?!
Дід Мороз Відкривай, Бабо, мітинг!
(тим часом Дюдя за спиною Крижана пробралася в крижаний палац і за мить разом із Кольком та Косею втікли до лісу)
Баба Морозиха Мітинг протесту оголошую відкритим! Слово надається Діду Морозу!
Дід Мороз Ми, депутація зимового лісу, висловлюємо своє обурення протиправними діями адміністрації панства крижанства і вимагаємо негайного звільнення їжачка і зайчика.
Крижан (підозріло) А де Дюдя? То заступалася за них – і раптом не бере участі у вашій демонстрації…(Крижан кинувся у палац)
Снігуронька Треба тікати!
Крижан Негідники! Обдурили! Звільнили! Випустили!..Ну тепер ви у мене на волі не гулятимете! Всіх у буцегарню! На потрійний крижаний замок!..А в Казковому лісі оголошу надзвичайний стан. Усіх позаморожую! Всіх!..Крига-дрига-холодрига! Віха-чуха-завірюха! Віхола-поїхала! Жжжух-х-х-х!..(всі зникли з подвір’я)
ЯВА 6
Кося Вухань А він нас знову не забере?
Дюдя Ні! Не хвилюйтесь. Вдруге він забрати вас уже не зможе. Такий закон Казкового Лісу.
Колько Колючка Спасибі тобі, Дюдю! Ти врятувала нам життя.
Дюдя До чого тут я? це Снігуронька придумала. А допомагали всі.
Кося Вухань Навіть загадковий Яшка. Ми б давно вже замерзли, якби не він.
Дюдя Як це так?
Кося Вухань А він увесь час примушував нас рухатися, не сидіти на місці. Ми весь час чули його голос.
Колько Колючка Ми думали,що він тільки на витівки здатний, а він, виявляється…
Дюдя Молодець!... Щось довго наших нема. Невже лихий пан Крижан засадив їх у буцегарню?
Колько і Кося Ой! А що ж тоді буде?
Дюдя Їм-то нічого не буде. Вони ж холоду не бояться. Але новорічне свято може зірватися. Без Діда Мороза і Снігуроньки який же Новий рік?
Кося Вухань Що ж робити?
Колько Колючка Це я винен! Це все через мене! І я мушу спокутувати свою провину.
Дюдя Що ти збираєшся робити?
Колько Колючка Піду назад до Крижана.
Дюдя Та ти що?! Він же тебе заморозить!
Колько Колючка Буду рухатися. Може,й не замерзну. Я не допущу,щоб через мене зривався Новий рік!
Кося Вухань Я не залишу тебе! Разом підемо! Хоч і страшно…(пішли)
Дюдя Хлопці! Куди ви?! Це ж вірна загибель!
Крижан Ага! На це я й розраховував! Вдруге забрати їх я не можу. А якщо добровільно – будь ласка!...Крига-дрига-холодрига! Вуха-завірюха! Віхола-поїхала! Жжух-х.(зникли)
ЯВА 7
Дюдя Ой! Що я накоїла? Нащо сказала, що зривається Новий рік?!.Яшко!..Яшко!..Де ти?
Яшка Я тут!
Дюдя Іди сюди! Треба щось робити. Загинуть же хлопці! Ну, чого ти ховаєшся?
Яшка Чого ховаюсь? Ти ж бачиш, який я…
Дюдя Ну який…Звичайний. Симпатичний навіть…
Яшка Я ні на кого не схожий. Ні на людину, ні на звірину. Опудало якесь…
Дюдя І не опудало зовсім! Та й чого це треба обов’язково бути на когось схожим?..Ти тому й ховався від лісових школярів?
Яшка Так.
Дюдя Хотілося з ними гратися, а ти соромився?
Яшка Соромився…
Дюдя А ти взагалі хто?
Яшка Барабашка я. Яшка - барабашка.
Дюдя Барабашка? Так барабашки ж невидимі, по-моєму. І безсловесні, німі.
Яшка То повнолітні барабашки невидимі й безсловесні. А неповнолітніх можуть бачити і чути. Правда, лише діти. Дорослі – ні.
Дюдя Здається, ви вмієте чаклувати, робити різні дива.
Яшка Дорослі – вміють. А неповнолітні вчаться. Правда, в мене вже трішечки виходить. Ось сьогодні твою Бабу Морозиху…зачаклував. Сказав «замри» і вона завмерла, ворухнутися не могла. Це коли ми з Косею і Кольком у сніжки гралися.
Дюдя Яшечко! Спробуй! Зроби що-небудь, щоб врятувати хлопців. Вони ж замерзнуть.
Яшка Пана Крижана може перемогти лише дорослий барабашка. Правда, як дуже захотіти, я можу стати дорослим… Але тоді… (Яшка зітхнув і раптом зник)
Дюдя Ой! Де ти? Яшко! Яшечко! Озовися!
(аж тут у небі з’явилася Дід Мороз, Баба Морозиха, Снігуронька, Колько і Кося)
Дюдя (радісно) Ой! Це ви!
Дід Мороз Нічого не розумію! Сидимо ми з Бабою у буцегарні за трьома крижаними замками. І раптом замки падають, двері розчиняються, входить пан Крижан з Кольком та Косею і каже: «забирайте їх швиденько і поганяйте звідси, щоб я вас не бачив».
Баба Морозиха Дивина та й годі!
Дюдя Ніяка не дивина, а Яшка – барабашка! Це він вас усіх визволив!
Кося і Колько А де ж він? Де? Ми так його побачити хочемо, подякувати йому!..Яшко! Яшко! Де ти?
Дюдя Я знаю. Він не з’явиться і не озоветься більше ніколи. Щоб перемогти Крижана і врятувати вас, він розпрощався з дитинством і став дорослим – невидимим і німим барабашкою…
(всі вражено примовкли)
Колько Колючка Він не говорить, але ж, мабуть, чує. Спасибі! Спасибі тобі, Яшко!
Кося Вухань . Дякуємо тобі, Яшечко! Пробач нам, будь ласка!
Дід Мороз А тепер усі на новорічну ялинку!
Снігуронька Дарма, чи що, Колько порядок порушував!
(Десь далеко ударив дзвін і заграла музика…Наступав Новий рік.)
| 
