Бiблiотека  Хотiвського академічного ліцею
імені Левка Лук'яненка
  

Адреса: 08171, Київська обл, Обухівський р-н,
с. Хотів, пл.Паширова,1                       
E-mail:  bibl-hotivnvk@ukr.net                              





Меню сайту

Категорії розділу

Оголошення [22]
Знаменні дати [121]
Масова робота [15]
Всеукраїнський місячник бібліотек [9]
Тиждень дитячого читання [1]
Акції [1]
Виставки [38]
Проекти [6]
Віртуальні подорожі [2]
Замовлення підручників [4]
Вчителям [26]

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2017 » Січень » 12 » 12 січня - 110 років від дня народження Сергія Павловича Корольова
13:09
12 січня - 110 років від дня народження Сергія Павловича Корольова


Корольов Сергій Павлович
(1907 — 1966)

Учений-конструктор перших ракетно-космічних систем


Сергій Павлович Корольов народився 12 січня 1907 р. (за новим стилем) у Житомирі в родині вчителів. Він рано навчився читати і писати, мав виняткову пам'ять.

У 1916 р. родина переїжджає до Одеси. Вітчим, маючи два дипломи інженера, був пасинкові за наставника. Він записав Сергія до модельного гуртка портового клубу, де хлопчина захопився мрією побудувати планер.

З 1923 р. розпочалася його трудова діяльність. Сергій стає членом щойно організованого Товариства авіації і повітроплавання України та Криму (ТАПУК). У 1924 р. він розробив проект свого першого планера К-5. Після цього його без іспитів прийняли до Київського політехнічного інституту (КПІ). З осені 1924 р. Сергій Корольов — студент механічного факультету КПІ. На факультеті планувалося розпочати підготовку авіаційних інженерів. Наприкінці літа 1926 p. C. Корольов перевівся на аеромеханічний факультет МВТУ ім. Баумана за спеціальністю "літакобудування". Вчився він на вечірньому відділенні, вдень працював в КБ одного з авіазаводів, а вночі проектував нові планери. Під час навчання в МВТУ С. Корольов отримав визнання як молодий обдарований авіаконструктор і досвідчений планерист.

Восени 1929 р. у Криму вперше було продемонстровано планер СК-2 "Коктебель". Пілотований самим Корольовим планер протримався у повітрі 4 години 19 хвилин.
У жовтні 1930 р. С. Корольов привіз у Коктебель планер СК-3 "Червона зірка", на якому вперше в історії повітроплавання було здійснено три "петлі Нестерова".

Моторна авіація теж цікавила С. Корольова. У 1930 р. він вирішив в якості дипломного проекту сконструювати легкомоторний двомісний літак. Пізніше Туполєв писав про Корольова: "Він був одним з найздібніших студентів Московського вищого технічного училища, які працювали над дипломними проектами під моїм керівництвом..." У найближчий час літак СК-4 було побудовано і він показав добрі льотні якості.

У 1934 р. за його кресленнями було створено пасажирський планер СК-7. Але найбільшу популярність отримав його планер СК-9.
У цей період С. Корольов захопився ракетобудуванням. Його особливо цікавили польоти у стратосфері і принципи реактивного руху.

Закінчивши МВТУ, С. Корольов з 1930 по 1933 р. виконував обов'язки старшого інженера ЦАГІ. У 1931 р. разом з великим ентузіастом ракетної справи Фрідріхом Цандером Сергій Корольов став засновником Групи вивчення ракетного руху (ГВРР). У травні 1932 р. він став уже її керівником. На інженерному полігоні в Нахабіно групі дозволили обладнати свій ракетодром. Саме тут були проведені перші в Радянському Союзі випробування вітчизняних рідинних балістичних ракет ГІРД-09 і ГІРД-10.

У вересні 1933 р. для форсування робіт по створенню ракетної зброї приймається рішення про утворення Реактивного науково-дослідницького інституту (РНДІ), заступником директора з наукової частини якого став С. Корольов. У цей час одним з головних напрямів в роботі інституту було створення та випробування крилатих ракет. Під керівництвом С. Корольова створюється ціла серія крилатих ракет класу "Земля-Земля" та "Повітря-Земля" з кодовими позначками "201", "212", "216" і "217". У 1936 р. вдалося довести до випробувань ракети протиповітряної оборони "217" з пороховим ракетним двигуном і далекої дії "212" з рідинним ракетним двигуном.

Одночасно С. П. Корольов працює над конструкцією ракетоплана. У 1937 р. він встановив рідинний реактивний двигун на свій планер СК-9, який у варіанті ракетоплана отримав найменування РП-318. Перший політ ракетоплана здійснився тільки у лютому 1940 р. Це був перший в історії радянської авіації політ реактивного літака. Сам конструктор уже не міг бути присутнім на випробуваннях свого дітища: у червні 1938 р. він був заарештований, засуджений за стандартним в ті роки звинуваченням у шпигунстві і покараний 10 роками тюремного ув'язнення.

Ув'язнення С. П. Корольову довелося спочатку відбувати в закритому ЦКБ-29, створеному при НКВС. Конструкторським бюро тоді керував А. Туполєв, також засуджений як "ворог народу". У 1938—1942 pp. С. П. Корольов працював тут конструктором, також він брав активну участь у створенні і виробництві фронтового бомбардувальника Ту-2 і одночасно ініціативно розробляв проекти керованої аероторпеди та нового варіанту ракетного перехоплювача.

Це стало приводом для переведення С. П. Корольова в іншу установу також табірного типу — ДКБ НКВС СРСР при Казанському авіазаводі № 16. У 1942 р. його призначили заступником Головного конструктора цього ДКБ, яке займалося розробкою реактивних прискорювачів для радянських винищувачів-перехоплювачів. Було розроблене ціле сімейство допоміжних рідинно-реактивних двигунів — "РД-1","РД-2","РД-3" та їх модифікації. У серпні 1944 р. С. П. Корольова було звільнено і з нього було знято судимість. Але він продовжував працювати в ДКБ до кінця війни.

Весною 1945 р. С. П. Корольова разом з групою радянських ракетників відрядили в німецький ракетний центр в Пенемюнде, де в роки Другої світової війни йшла розробка та виробництво німецької балістичної ракети "ФАУ".

Німеччина в той час була безперечним лідером в галузі ракетобудування. Після перемоги над Німеччиною в державах-переможцях розпочалися спішні роботи по створенню своєї ракетної зброї. Американці мали тоді значну перевагу: вони не тільки отримали у своє розпорядження кілька готових "ФАУ", а й вивезли до США багатьох німецьких учених, у тому числі керівника ракетного центру в Пенемюнде Вернера Брауна. СРСР довелося наздоганяти своїх колишніх союзників.

У серпні 1946 р. С. П. Корольова було призначено головним конструктором балістичних ракет далекої дії і начальником відділу № 3 НДІ-88 (пізніше ЦНДІМаш у підмосковних Підлипках, зараз — це місто Корольов), де створювалися автоматично керовані бойові балістичні ракети далекої дії.

До виконання своїх обов'язків С. П. Корольов приступив на початку 1947 р. У тому ж році було створено першу радянську балістичну ракету "Р-1". Цей перший успіх був досягнутий з величезними труднощами. Випробування, проведені у 1948 p., показали, що "Р-1" поступається "ФАУ-2" за багатьма параметрами. Багато запусків відкладалося з технічних причин. Випробування, проведені у 1949 p., дали значно кращий результат. У 1949 р. на базі "Р-1" було розроблено геофізичну висотну ракету "В-1А". У 1949 р. ця ракета підняла на висоту 102 км контейнер з науковими приладами.

У 1950 р. ракету "Р-1" було прийнято на озброєння. У цьому ж році було створено принципово нову балістичну ракету "Р-2" з відокремлюваною головною частиною. Ракету "Р-2" було прийнято на озброєння у наступному 1951 р.

У 1953 р. було прийнято на озброєння ракету "Р-5" з дальністю польоту 1200 км. Створена на її базі геофізична ракета "В-5А" могла піднімати вантаж на висоту до 500 км. У 1956 р. були проведені випробування ракети "Р-5М", яка вперше у світі пронесла через космос головну частину з ядерним зарядом. Її політ завершився ядерним вибухом у заданому районі Аральських Каракумів. Це була перша вітчизняна стратегічна ракета, яка стала основою ракетного ядерного щита держави.

У 1957 р. з космодрому в Байконурі була успішно запущена бойова міжконтинентальна багатоступенева балістична ракета "Р-7". Саме ця ракета у жовтні 1957 р. вивела на орбіту перший у світі штучний супутник Землі — з цієї події почалася ера космонавтики. Першу міжконтинентальну ракету "Р-7" було прийнято на озброєння в 1960 р. Ракета "Р-7" і зараз вражає своїми конструктивними рішеннями, простотою виконання, високою надійністю та економічністю.

У подальшому С. П. Корольов розробляє більш досконалу міжконтинентальну ракету "Р-9", шахтний варіант якої "Р-9А" було прийнято на озброєння в 1962 р.
У 1957 р. на основі "Р-11" С. П. Корольов розробив нову стратегічну ракету "Р-11М" з ядерною бойовою частиною, яка транспортувалася на танковому шасі. Далі він модифікував цю ракету, пристосував її для озброєння підводних човнів як "Р-11ФМ". Таким чином, Сергій Павлович Корольов створив перші балістичні ракети мобільного наземного і морського базування і став піонером у цих нових і важливих напрямах розвитку ракетного озброєння.

Пізніше С. П. Корольов першим почав розробляти твердопаливну міжконтинентальну ракету "РТ-2", яка була прийнята на озброєння вже після його смерті.
Займаючись створенням бойових балістичних ракет, С. П. Корольов намагався знайти шляхи підкорення космічного простору і здійснення космічних польотів людини.
4 жовтня 1957 р. на навколоземну орбіту було виведено перший в історії людства штучний супутник Землі. Але вже через місяць, у листопаді 1957 р., в космос було запущено другий супутник. На ньому знаходилася герметична кабіна із собакою Лайкою — першою живою істотою, яка покинула межі Землі.

У травні 1958 р. на навколоземній орбіті працював уже третій супутник, який можна було б назвати справжньою автоматичною науковою станцією. За конструкцією цей супутник був набагато кращий, ніж два попередніх.

У цей час ішло виконання іншої програми — дослідження Місяця. У січні 1959 р. в бік супутника Землі було відправлено автоматичну станцію "Луна-1". Вона пройшла над поверхнею Місяця на відстані 6 тисяч кілометрів. У вересні відбувся новий старт, на цей раз більш успішний: "Луна-2" доставила на Місяць вимпел із зображенням Державного гербу Радянського Союзу. У жовтні 1959 р. старт взяла станція "Луна-3". Вона облетіла навколо нашого супутника і сфотографувала його невидимий бік, до того часу схований від ока людини. У наступні роки відбулися польоти інших автоматичних міжпланетних станцій у бік Місяця, Марса і Венери.

Від автоматичних польотів Сергій Павлович та його співробітники перейшли до нового важливого етапу — до підготовки пілотованого польоту. Для цієї програми було розроблено ракетоносій "Восток".

Перший в історії політ людини в космос відбувся 12 квітня 1961 р. Космонавт Юрій Олексійович Гагарін на кораблі "Восток-1" здійснив цей політ навколо Землі і повернувся на Землю (цей політ тривав 108 хвилин). Так було відкрито еру пілотованих польотів.
Потім були нові старти. У серпні 1962 р. на орбіту було виведено одразу два кораблі — "Восток-3" і "Восток-4", між космонавтами було встановлено прямий радіозв'язок. У червні 1963 р. відбувся політ космічних кораблів "Восток-5" і "Восток-6". Пілотовані космічні польоти вже стають систематичними. У жовтні 1964 р. відбулася нова сенсація — піднявся багатомісний корабель "Восход-1" одразу з трьома космонавтами на борту, а у березні 1965 р. — космонавт Олексій Леонов здійснив уперше в світі вихід людини у відкритий космічний простір.

Продовжуючи розвивати програму пілотованих космічних польотів, Сергій Павлович починає реалізовувати свої ідеї щодо створення пілотованої орбітальної станції. Її прототипом став новий досконаліший космічний корабель "Союз". На жаль, Сергій Павлович не дожив до втілення своїх ідей в космічних кораблях "Союз".
Одночасно з успішним розвитком пілотованої космонавтики проводяться роботи над супутниками наукового, народногосподарського і оборонного призначення.
С. П. Корольов розробив перший вітчизняний супутник зв'язку і телемовлення "Молния-1". Він зробив вагомий внесок також у створення космічних апаратів серії "Зонд", за допомогою яких і досліджувався міжпланетний простір.

Багато вчених та інженерів з ракетобудування і дослідження космосу — вихованці С. П. Корольова. Він був ініціатором розвитку кількох прикладних наукових напрямів, які забезпечили подальший прогрес у створенні ракетоносіїв і космічних апаратів. Сергій Павлович також є автором багатьох розробок вітчизняного ракетного озброєння і ракетно-космічної техніки.

Сергій Павлович Корольов помер 14 січня 1966 р. після невдалої операції. Урна з прахом видатного конструктора похована у Кремлівській стіні в Москві на Червоній площі.
С. П. Корольов — двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії (1957), нагороджений трьома орденами Леніна, орденом "Знак Пошани" та багатьма медалями, Золотою медаллю ім. К. Е. Ціолковського.
Ім'я Корольова присвоєно найбільшому утворенню (талассоїду) на зворотному боці Місяця, науково-дослідницьким кораблям, високогірному піку на Памірі, перевалу на Тянь-Шані.

З ім'ям С. П. Корольова назавжди буде пов'язане одне з найбільших завоювань науки і техніки всіх часів — відкриття ери освоєння людством космічного простору. В 1966 р. АН СРСР засновано золоту медаль ім. С. П. Корольова "За видатні заслуги в галузі ракетно-космічної техніки". У Житомирі, Москві (на початку Алеї космонавтів) та інших містах споруджені пам'ятники вченому, створені меморіальні будинки-музеї в Житомирі, Москві і на Байконурі, його ім'я присвоєно Куйбишевському авіаційному інституту.

Категорія: Знаменні дати | Переглядів: 342 | Додав: admin | Теги: Біографія, Корольов Сергій Павлович | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Завітайте до нашої бібліотеки!
Ми знаходимося тут:



Архів записів
Форма входу


Copyright MyCorp © 2022