Олекса Десняк

   Олекса Десняк (Олексій Ігнатович Руденко) народився 17 березня 1909 року в селі Бондарівка на Чернігівщині. Навчався в Макошинській семінарії, Борзнянському технікумі, історико-економісному відділі Чернігівського інституту соціального виховання (1928-1931). Почав друкуватися 1928 року. У 1930-тих працював у редакції чернігівської обласної газети „Більшовик". Після приєднання до СРСР Західної України був головою Львівської філії Спілки письменників України та редактором журналу „Література і мистецтво". З перших днів війни Десняк перебував на фронті. Працював у редакції газети „Боевая красноармейская".

  Серед творів довоєнного періоду найвідоміші — "Любов діда Андрія", "Косарі", "Мовчазне змагання".

   Історико-революційна тема — одна з основних у творчості О. Десняка (повісті "Микола Чечет", "Незвичайний пасажир", "Арка"). Письменник відгукувався на всі події суспільного життя (оповідання "Лаковані черевики", "Загата", "Вітер з півдня", "Молодий колега" та ін.).

   Помітним явищем у літературному процесі України 30-х років став роман О. Десняка "Десну перейшли батальйони" (1937), в якому письменник відтворив події громадянської війни в Україні.

   Повість "Полк Тимофія Черняка" (1938) — продовження роману "Десну перейшли батальйони".

   Важливе місце у творчості О. Десняка посідала сільська тематика. У романі "Удай-ріка" (1938) розповідається про трудовий подвиг людей, які відбудовували села після громадянської війни, голоду і розрухи.

   У новелі "Крила Агарі" письменник звертається до теми життя і творчості Т. Шевченка. Світова роль жінки висвітлена в оповіданні "Матері", життя студентської молоді — у повісті "Високе" (1939).

   Напередодні Великої Вітчизняної війни написав низку творів про трудівників села. У повісті "Тургайський сокіл" (1940) змальовано образ легендарного казахського батира Амангельди, боротьбу казахів за свою незалежність.

   Досліджуючи життя і творчість І. Франка, написав оповідання "Хлопський кандидат" та "Біль серця", в яких розкрив нові сторінки життя великого письменника.

   Загинув 25 травня 1942 року на Харківщині під час німецького бомбардування.