Микола Семенович Самокиш

Самокиш (Самокиша) Микола Семенович – живописець-баталіст і графік, заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1937 р., народився 25 (13) жовтня 1860 р. у м. Ніжин (тепер Чернігівської області), пішов з життя 18 січня 1944 р. у Сімферополі.
Навчався з 1879 по 1885 р. у Петербурзській Академіі мистецтв у класі художників Б. Віллевальде та П.Чистякова. З 1886 по 1889 р. продовжував навчання в Парижі у художника Е. Детайля. З 1890 р. Микола Самокиш є академіком живопису Петербурзької Академії мистецтв.
Працював у батальному та історичному жанрах. В роки російсько-японської війни Самокиш був в армії, видав альбом «Війна 1904 – 1905 року. З щоденника художника». У 1912 р. виконав серію малюнків на тему боротьби російського народу проти наполеонівської навали. Після жовтневого перевороту у творчості живописця переважає тема громадянської війни: «Захист червоного прапора» (1920), «Атака Будьоннівської кавалерії» (1923), пізніше – «Перехід Червоної Армії через Сиваш» (1935), «М. Щорс в бою під Черніговом» (1938). Багато картин і малюнків Самокиш присвятив визвольній боротьбі українського народу в XVII столітті: «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» (1929), «Бій під Жовтими Водами» (1930), «Абордаж турецької галери запорожцями» (1930), «Похід запорожців на Крим» (1934), «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» (1934). Микола Самокиш є автором картин «Розгін демонстрації у Києві в Шенченківські дні 1914 року», «Т.Г. Шевченка везуть на заслання» (обидві – 1939 р.), ілюстрацій до творів Т.Шевченка (1925), і портрета поета (1938–39). Разом з С.Васильківським створив альбоми: «З української старовини» (1900), «Мотиви українського орнаменту» (1912), брав участь у розписах будівлі Полтавського земства. Твори Самокиша відзначаються динамічністю композиції, досконалим малюнком і стриманим колоритом.