Дмитро Іванович Менделєєв

- великий російський учений, відомий працями в галузі фізики, хімії, метеорології та економіки. Також популяризатор науки та прекрасний педагог, член ряду європейських академій наук та один із засновників Російського фізико-хімічного товариства.

     Дмитро Менделєєв залишив понад 500 друкованих праць, серед яких класичні «Основи хімії» (1947р.вид.) - перше чітке викладення неорганічної хімії. Автор фундаментальних досліджень з хімії, хімічної технології, фізики, метрології, повітроплавання, метеорології, сільського господарства, економіки, народної освіти та ін.

     Менделєєв заклав основи теорії розчинів, запропонував промисловий спосіб фракційного поділу нафти, винайшов вид бездимного пороху, пропагував використання мінеральних добрив, зрошення посушливих земель. Один з ініціаторів створення Російського хімічного товариства ( 1868). Професор Петербурзького університету ( 1865-90 ), пішов у відставку на знак протесту проти утиску студентства.

     З 1876 Дмитро Менделєєв - член- кореспондент Петербурзької АН, в 1880 висувався в академіки , але був забалотований, що викликало різкий громадський протест. Організатор і перший директор (1893) Головної палати мір і ваг (нині ВНДІ метрології ім . Менделєєва).

     Дмитро Іванович Менделєєв - геніальний російський хімік, фізик і натураліст в широкому сенсі цього слова. Батьки Менделєєва - чисто російського походження. Дід його по батькові був священиком і носив прізвище Соколов , прізвище « Менделєєв » отримав батько Менделєєва в духовному училищі за звичаями того часу, у вигляді прізвиська. Мати Менделєєва походила зі старовинного, але збіднілого купецького роду.

      Д.І. Менделєєв народився в сибірському місті Тобольську в 1834 році в родині директора гімназії Івана Павловича Менделєєва і його дружини Марії Дмитрівни. Він був їх останньою, сімнадцятою дитиною. 

     У гімназії Дмитро вчився не дуже добре, у нього були низькі оцінки з усіх предметів, особливо важко йому давалася латинь. Після смерті батька сім'я переїхала до Петербурга. 
     У столиці Дмитро вступив до Педагогічний інститут, який закінчив у 1855 році із золотою медаллю. Майже відразу після закінчення інституту Менделєєв захворів на туберкульоз легенів. Прогноз лікарів був невтішним, і він спішно виїхав до Сімферополя, де в той час працював знаменитий хірург М.І.Пирогов. 
Коли Пирогов оглянув Дмитра, він поставив оптимістичний діагноз: сказав, що пацієнт буде жити ще дуже довго. Великий лікар виявився правий - незабаром Менделєєв повністю видужав. Дмитро повернувся в столицю, щоб продовжити наукову діяльність, і в 1856 році в Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію. 
     Ставши магістром, Дмитро одержав посаду приват-доцента і почав читати курс лекцій з органічної хімії. Його талант викладача і вченого отримав високу оцінку керівництва, і в 1859 році його послали в дворічну наукову відрядження в Німеччину. Повернувшись до Росії, він продовжив читання лекцій і незабаром виявив, що студентам не вистачає хороших підручників. І ось в 1861 році Менделєєв сам видає навчальний посібник - «Органічну хімію», незабаром удостоєну Cанкт-Петербурзькою академією наук Демидівської премії. У 1864-му Менделєєва обрали професором хімії Технологічного інституту. А в наступному році він захистив докторську дисертацію «Про з'єднання спирту з водою». Ще через два роки він вже очолив кафедру неорганічної хімії університету. Тут Дмитро Іванович приступає до написання свого великого праці - «Основи хімії». 
      У 1869 році він публікує таблицю елементів під назвою «Досвід системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі і хімічній схожості». Свою таблицю він склав на основі відкритого ним періодичного закону. Ще за життя Дмитра Івановича «Основи хімії» перевидавалися 8 разів у Росії і 5 разів - за кордоном, англійською, німецькою та французькою мовами. У 1874 році Менделєєв вивів загальне рівняння стану ідеального газу, що включає як частковість залежність стану газу від температури, виявлений в 1834 році фізиком Б.П.Е.Клапейроном (рівняння Клапейрона - Менделєєва). 
      Також Менделєєв висловив припущення про існування цілого ряду невідомих на той момент елементів. Його ідеї підтвердилися, про що є документально зафіксовані свідоцтва. Великий вчений зміг безпомилково передбачити хімічні властивості галію, скандію й германію. 
     У 1890 році Менделєєв покинув Петербурзький університет через конфлікт із міністром освіти, що під час студентських хвилювань відмовився прийняти від Менделєєва петицію студентів. Після відходу з університету Дмитро Іванович в період в 1890-1892 рр.. брав участь у розробці бездимного пороху. З 1892 року Дмитро Іванович Менделєєв - учений-хоронитель «Депо зразкових гир і ваг», яке в 1893 році з його ініціативи було перетворено в Головну палату мір і ваг (нині ВНДІ метрології ім.Д.І.Менделеева). На новому для себе терені Менделєєв домігся гарних результатів, створивши точнейшие для того часу методи зважування. До речі, з ім'ям Менделєєва часто пов'язують вибір для горілки фортеці в 40°. 
     Менделєєв розробив нову технологію переробки нафти, займався хімізацією сільського господарства, створив прилад (пікнометр) для визначення щільності рідини. У 1903 році він був першим Державної приймальної комісії Київського політехнічного інституту. 
     Крім науки Менделєєв відмінно розбирався в економіці. Він якось пожартував: «Який я хімік, я - політеконом. Що там «Основи хімії», ось «Тлумачний тариф» - це інша справа ». Саме він запропонував систему протекціоністських заходів для зміцнення економіки Російської імперії. Він послідовно відстоював необхідність захисту російської промисловості від конкуренції з боку західних країн, пов'язуючи розвиток промисловості Росії з митною політикою. Вчений зазначав несправедливість економічного порядку, що дозволяє країнам, що здійснюють переробку сировини, пожинати плоди праці працівників країн - постачальників сировини.
     Також Менделєєв розробляв наукове обгрунтування перспективних шляхів розвитку економіки. Незадовго до смерті, в 1906 році, Менделєєв видав свою книгу «До розуміння Росії», в якій узагальнив свої погляди на перспективи розвитку країни.
     Дмитро Іванович Менделєєв помер 2 лютого (20 січня за ст.ст.) 1907 року, від запалення легенів. Його похорони, прийняті на рахунок держави, були справжнім національним трауром. Відділення хімії Російського фізико-хімічного Товариства заснувало в честь Менделєєва дві премії за кращі роботи з хімії. Бібліотека Менделєєва, разом з обстановкою його кабінету  придбана Петроградським університетом і зберігається в особливому приміщенні, що колись складало частину його квартири. (Л.Чугаєв)