День української писемності та мови

Щорічно 9 листопада (день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця) у нашій країнні відзначається День української писемності та мови .
В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови", за ініціативою Всеукраїнськолго товариства "Просвіта" ім. Т.Шевченка.

Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам'ятки українського народу, такі як "Реймське" Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, "Остромирове Євагіліє", що вважається найдавнішньою і точно датованою пам'яткою рукописного мистецтва, "Київський Псалтир".

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (О.Олесь).

Одна вона у нас така -
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча
Хоч без лаврового вінка.
(Т.Шевченко).

Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, "верхньою" свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П.Мовчан).

Коли забув ти рідну мову,
Яка б та мова не була -
Ти втратив корінь і основу
Ти обчухрав себе дотла.
(А.Білоус).

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П.Мирний).

Cловесні формули, якими варто послуговуватись у ситуаціях, що часто повторюються у повсякденні.

Вітання й побажання:

– Доброго здоров'я!

– Моє шанування!

– Дозвольте Вас привітати!

– Зичу радості, успіхів!

– Дозвольте вітати Вас від імені!

– Наше щире вітання!

– Хай збудуться всі Ваші мрії!

Прохання – подяка:

– Прошу Вас…Будьте люб'язні…

– Будь ласка...

– Мені хотілося би попросити Вас…

– Дякую за цінні поради, за нову інформацію.

– Дякую, що знайшли час зустрітися зі мною.

Слово просити вживається з двома наголосами:

прошу – у значенні “звертаюся з проханням, клопочу”;

прошу – у значенні “запрошую, будь ласка”.

Прохання – відмова:

Відмова потребує значно складнішої формули:

– На жаль, не можу…

– Мені дуже шкода, але…

– Шкодую, що не зміг…

– Із задоволенням би, але…

– Охоче, але…

– Дозвольте подумати…

Формули вибачення:

– Будь ласка, не ображайтеся!

– Вибач(те), я помилився;

– Я не хотів (не мав наміру) чинити тобі (Вам) прикрощі;

– Мені дуже неприємно! Вибач(те)!

– Пробач(те)! Вибач(те)! Даруй(те)!

Формула “Я вибачаюсь!” – помилкова.

Подяка:

– Прийміть мою щиру вдячність…

– Дозвольте висловити Вам подяку…

– Дуже вдячний за Вашу турботу…

– Щиро вдячний і зворушений Вашою увагою…

– Це дуже люб'язно з Вашого боку. Спасибі…

Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини.