Невідома Україна

Чухліб, Т.В.

Шлях до Полтави: Україна і Росія за доби гетьмана Мазепи / Тарас Чухліб. – Київ: Наш час, 2008. – 263 с.: іл. – (Невідома Україна).

Триста років тому відбулося повстання на чолі з гетьманом Іваном Мазепою, а потім - сумнозвісна для України Полтавська битва. На жаль, із різних причин розуміння цих подій донині залишається в полоні народних міфів та ідеологічних нашарувань. А тому на основі вітчизняних і зарубіжних історіографічних здобутків, новознайдених документів і матеріалів автор висвітлює складні відносини між Українським гетьманатом і Московським царством в останні десятиліття XVII - на початку XVIII ст., тобто в добу правління І. Мазепи. Автор також описує участь козацької України у "загальноєвропейській" Великій Північній війні 1700-1721 рр. на першому її етапі, досліджує мотивацію переходу І. Мазепи з-під зверхності царя Петра І до протекторату шведського короля Карла ХІІ Густава, міжнародні й військові аспекти Полтавської битви тощо, простежує діяльність наступника Мазепи - гетьмана Пилипа Орлика. Крім того, у книзі приділено увагу сучасним проблемам відновлення національної пам’яті про доленосні для України та Росії події далекої давнини.

Корнієнко О. М.

Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659‒1765 рр. ‒ К.: Наш час, 2008. ‒ 488 с. ‒ (Невідома Україна)

Книгу присвячено малодослідженій сторінці одного з п'яти слобідських полків. Утворені на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що беспосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659 - 1765).
 

Єльников В.М.

Золотоординські часи на українських землях / М. В. Єльников. – Київ: Наш час, 2008. – 192 с.: іл. – (Невідома Україна).

Книжка розповідає про часи монгольського нашестя та державу Золота Орда, вплив яких на долю населення Київської Русі і Половецького степу, нажаль, й на сьогодні не має усталеної оцінки. Незважаючи на багаторічні дослідження, питання про золотоординську епоху лишається "білою плямою", з'ясування якого мало би неабияке значення для середньовічної історії України. У книзі розглядаються контакти слов'янського населення з тюркомовними кочовиками, що позначилося на етнографічних особливостях української культури. Книга розбиває усталений погляд на степовий регіон як "Дике поле", де проживала не тільки осіла й кочова людність, але й існували значні ординські міста.

Глушко, Юрій Володимирович.

Омріяна країна дітей Одина / Юрій Глушко. – Київ: Наш час, 2008. – 205: іл. – (Невідома Україна).

"Омріяна країна дітей Одина" - це коротка історія заселення теренів України готами II-IV ст. н.е. Згідно з давніми джерелами, на території сучасної України, у межах Дніпропетровської та Запорізької областей остготи побудували свою столицю Данпарстат (біля сучасного поселення Башмачка), на території Криму остготи створили своє королівство, яке включало фортеці Мангуп, Чуфут-Кале, Бакла. Черняхівська культура стала археологічним відображенням імперії Германаріха. В її матеріалах сполучаються готські витоки вельбарської культури, місцеве раннєслов'янське населення зарубинецької культури, а також нащадки кочових імперій скіфів і сарматів. За 200 років готської історії вони перетворюють свою державу в римську провінцію, зіграють ключову роль в історії пізньої Римської імперії. Готи розчинились в місцевому скіфо-сарматському населенні, що пізніше дасть поштовх формуванню культури ранніх слав'ян.

Кагамлик С. 

Світло духовності і культури : з історії Києво-Печерської лаври XVII - XVIII cт. / С. Кагамлик. - К. : Наш час, 2008. - 328 с.. - (Невідома Україна).

Києво-Печерська лавра... Що ми вкладаємо у це поняття? Найбільша українська святиня, пам'ятка давньої архітектури і мистецтва, колиска української старовини. Але у чому святість Київської Лаври, її висока духовність, велич культурних здобутків, які впродовж віків були символом і славою українців — на ці питання далеко не кожен знайде відповідь.
Більшість переконана, що найбільший розквіт Печерського монастиря і його вплив на суспільство припадає саме на часи Київської Русі. Проте не усім відомо, що саме період XVII—XVIII ст. склав «золотий вік» в історії Лаври, коли вона досягла свого найбільшого духовного авторитету і найвищого злету культурно-просвітницької діяльності. У цьому й унікальність Києво-Печерської лаври XVII— XVIII ст. — силами її церковної еліти, передусім із вихованців Києво-Могилянської академії, які пройшли лаврську чернечу школу, у ній творився особливий внутрішній світ, силу і глибину впливів якого на тогочасне суспільство важко переоцінити. Саме завдяки їм з чудотворних Печерських гір лилося світло духовності і ширилися ідейні й культурні впливи на всі народи Православного Світу.

Сегеда, Сергій Петрович.

Гетьманські могили / С. П. Сегеда; ред. Н. Слюсаренко. – Київ: Наш час, 2009. – 440 с. – (Невідома Україна)

«Згадайте праведних гетьманів: Де їх могили?» — із сумом і гіркотою запитував себе та сучасників Тарас Шевченко на сторінках поеми «Гайдамаки». Справді — де? Чи збереглося місце останнього спочинку славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного? Які таємниці криються довкола поховання Богдана Хмельницького? Це далеко не повний перелік запитань, відповіді на які читач знайде на сторінках нашої книги. Оповіді про місцезнаходження та долю поховань визначних державних, військових і культурних діячів ведуться на тлі бурхливих подій української історії. 

Сидор-Гібелінда О.

Українці на венеційській бієнале: сто років присутності / Олег Сидор-Гібелінда.- К: Наш час, 2008.- 303 с
Автор висвітлює історію найвідомішого у світі фестивалю мистецтв – Венеційської Бієннале, у дзеркалі якої, в свою чергу, відбилася складна та суперечлива історія образотворчого мистецтва ХХ століття. З самого початку її існування українські митці були її найактивнішими учасниками – як на рівні приватної участі (Рєпін, Мурашко, Архипенко), так і в складі окремих угруповань (бойчукісти), і лише останні кілька років – в контексті національного представництва, часто викликаючи суперечки та захоплення. Історія її власного мистецтва відбувалася у діалектичному протистоянні-притягувані з мистецтвом модернізму. Книга – про взаємодію Україну й Заходу, про місце її талантів у світі та сприйняття їх світом, про парадокси визнання та прекрасну марноту актуального. А також – про феномен виставки сучасного мистецтва як своєрідного свята, карнавалу геніїв і «голих королів».

Сегеда, Сергій Петрович.
У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України / С.П. Сегеда. - К. : Наш час, 2012. - 432 с. : іл. - (Невідома Україна).

Коли на теренах сучасної України з'явилися перші люди?
Чи були творці трипільської культури першими мешканцями на сучасних українських землях? Хто вони, кіммерійці, скіфи та сармати?
Де слід шукати найдавніші антропологічні витоки сучасних українців? Як було реконструйовано зовнішність Нестора Літописця, Ярослава Мудрого, Івана Сірка й інших визначних постатей української історії?
Відповіді на перелічені й інші запитання пропонує ця книга, де узагальнено дані з антропології історичних українських земель від найдавніших часів до сьогодення.